Лагард тимчасово склала з себе повноваження директора МВФ
Крістін Лагард тимчасово склала з себе повноваження директора-розпорядника Міжнародного валютного фонду в зв'язку з висуненням її кандидатури на пост глави Європейського центробанку.
Це рішення 63-річна Лагард прийняла після консультацій з комітетом з етики виконавчої ради МВФ, сказано в заяві, опублікованій на сайті фонду.
Лагард назвала "честю" пропозицію очолити ЄЦБ. Інших коментарів у заяві немає.
Обов'язки директора-розпорядника МВФ буде виконувати перший заступник Лагард, американець Девід Ліптон.
МВФ Лагард очолила МВФ в 2011 році, після відставки на тлі сексуального скандалу Домініка Стросс-Кана. Вона стала першою жінкою - директором фонду.
Британське видання The Telegraph зазначає, що Росія активно допомагає Ірану у війні проти США та Ізраїлю, надаючи розвіддані й беручи участь у плануванні атак. Це перетворює конфлікт на опосередковане протистояння між Вашингтоном і Москвою.
Європейський Союз розглядає можливість запровадження санкцій проти російської атомної енергетики. Дипломати повідомляють, що у новому пакеті обмежень може з’явитися заборона на співпрацю з «Росатомом» та експорт ядерних технологій, що стане безпрецедентним кроком у тиску на Москву.
Президент США Дональд Трамп заявив, що союзники по НАТО витрачають недостатньо на оборону, і тому розглядає можливість переведення американського контингенту з Німеччини до Угорщини.
Екскурсія для російських парламентарів у Капітолії викликала хвилю обурення серед американських законодавців. І демократи, і республіканці заявили, що візит представників країни-агресора, яка співпрацює з Іраном і перебуває під санкціями, є загрозою для безпеки та підриває авторитет Конгресу.
Після чотирьох тижнів бойових дій проти Ірану Дональд Трамп опинився перед дилемою: укласти недосконалу угоду й піти з конфлікту або ж посилити військові дії, ризикуючи затягнути США у довготривалу війну. На тлі зростання цін на енергоносії та падіння рейтингу підтримки, Білий дім шукає вихід, який би дозволив уникнути «вічної війни», але водночас зберегти контроль над стратегічною Ормузькою протокою.
Президент США прагне закріпити образ переможця, оголосивши про успіх у війні проти Ірану. Експерти зазначають, що така риторика може стати частиною його політичної стратегії, хоча реальна ситуація на фронті залишається складною.
Соціологічні дослідження засвідчили, що підтримка Володимира Путіна серед росіян стрімко зменшується. Війна проти України, економічні проблеми та мобілізація стали ключовими чинниками, які підірвали його авторитет.
Президент США відкрито визнав, що Вашингтон регулярно забирає озброєння, призначене для України, і використовує його у війні проти Ірану. Він назвав це “постійною практикою” та додав, що американські склади в Європі дозволяють швидко переорієнтовувати ресурси.
Президент США Дональд Трамп заявив, що рішення розпочати бойові дії проти Ірану було неминучим. Він підкреслив, що Вашингтон мусив “вирізати рак”, адже Іран із ядерними амбіціями становить смертельну загрозу, навіть якщо це призводить до економічних потрясінь.
Посол США при НАТО Меттью Вітакер розкрив, що адміністрація Дональда Трампа готує всі можливі сценарії розвитку війни з Іраном — від дипломатичних переговорів до військових дій, аби гарантувати безпеку регіону та зупинити ядерні амбіції Тегерана.
Британське видання The Telegraph зазначає, що Росія активно допомагає Ірану у війні проти США та Ізраїлю, надаючи розвіддані й беручи участь у плануванні атак. Це перетворює конфлікт на опосередковане протистояння між Вашингтоном і Москвою.
Європейський Союз розглядає можливість запровадження санкцій проти російської атомної енергетики. Дипломати повідомляють, що у новому пакеті обмежень може з’явитися заборона на співпрацю з «Росатомом» та експорт ядерних технологій, що стане безпрецедентним кроком у тиску на Москву.
Президент США Дональд Трамп заявив, що союзники по НАТО витрачають недостатньо на оборону, і тому розглядає можливість переведення американського контингенту з Німеччини до Угорщини.
Екскурсія для російських парламентарів у Капітолії викликала хвилю обурення серед американських законодавців. І демократи, і республіканці заявили, що візит представників країни-агресора, яка співпрацює з Іраном і перебуває під санкціями, є загрозою для безпеки та підриває авторитет Конгресу.