Лавров звинуватив Україну у "заморозці" багатообіцяючих проектів між РФ та ЄС
Очільник МЗС Росії Сергій Лавров заявив, що через Україну ЄС поставив на паузу "багатообіцяючі проекти" з РФ. Також він поскаржився, що через конфлікт на Донбасі зберігаються санкції проти Росії.
За ініціативою Євросоюзу "багатообіцяючі проєкти" з Росією зараз на паузі через ситуацію з вирішенням конфлікту на Донбасі. Про це повідомляє УНН в суботу, 22 серпня.
"Саме за їх ініціативи було "підвішено" багато форматів галузевої взаємодії і політичного діалогу, поставлено на паузу багатообіцяючі проекти, в тому числі націлені на побудову спільного торгово-економічного і гуманітарного простору від Лісабона до Владивостока. При цьому нам було сказано, що будь-яке суттєве поліпшення відносин залежить від виконання Мінських угод", – заявив Лавров і додав, що "ця штучна і короткозора ув’язка зберігається і донині". Він також поскаржився, що через неврегульованість конфлікту на Донбасі зберігаються санкції проти Росії.
Нагадаємо, міністр із питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Олексій Резніков заявив, що за переслідування ПЦУ в Криму Україна вимагатиме додаткових міжнародних санкцій проти російських окупантів. Також повідомлялось, що міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив про "відкритість для спілкування з Сергієм Лавровим щодо визначення дати наступної зустрічі в "Нормандському форматі".
Російський правитель Володимир Путін останнім часом практично перестав залишати Кремль і значно обмежив особисті поїздки країною.
Рівень підтримки президента Росії Володимира Путіна опустився до найнижчої позначки з початку повномасштабної війни проти України.
Після більш ніж трьох років повномасштабної війни проти України Кремль може розглядати нові варіанти ескалації, зокрема обмежений напад на одну з країн Балтії.
У Сенаті США представили оновлену редакцію законопроєкту про масштабне посилення санкцій проти Росії, який ще за життя ініціював сенатор Ліндсі Грем разом із демократом Річардом Блюменталем.
Повномасштабна війна проти України кардинально змінила характер відносин між Росією та Китаєм, остаточно перетворивши Кремль на молодшого партнера Пекіна.
Президент США Дональд Трамп публічно прокоментував хвилю чуток, що поширилися після раптової смерті сенатора-республіканця Ліндсі Грема.
Американський сенатор Ліндсі Грем присвятив останні дні свого життя завершенню політичної місії, яку вважав однією з найважливіших у своїй кар'єрі, – посиленню міжнародного тиску на Росію та зміцненню підтримки України.
Європейські союзники України дедалі уважніше аналізують дії Кремля, оскільки низка останніх подій може свідчити про підготовку Росії до нової фази протистояння із Заходом.
Раптова смерть американського сенатора Ліндсі Грема створила нову політичну реальність для України у Вашингтоні, адже саме він протягом останніх років був одним із найвпливовіших прихильників Києва серед республіканців та мав безпосередній доступ до президента США Дональда Трампа.
Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський заявив, що Росія наразі не має достатніх ресурсів для прямого військового нападу на Польщу, однак Варшава володіє інформацією про можливу підготовку Москвою провокацій.
Російський правитель Володимир Путін останнім часом практично перестав залишати Кремль і значно обмежив особисті поїздки країною.
Рівень підтримки президента Росії Володимира Путіна опустився до найнижчої позначки з початку повномасштабної війни проти України.
Після більш ніж трьох років повномасштабної війни проти України Кремль може розглядати нові варіанти ескалації, зокрема обмежений напад на одну з країн Балтії.
У Сенаті США представили оновлену редакцію законопроєкту про масштабне посилення санкцій проти Росії, який ще за життя ініціював сенатор Ліндсі Грем разом із демократом Річардом Блюменталем.