Маск витратив колосальну на підтримку Трампа на виборах – WP
Мільярдер Ілон Маск витратив щонайменше 288 мільйонів доларів на підтримку президента Дональда Трампа та інших кандидатів-республіканців під час передвиборчої кампанії 2024 року. Такими є результати аналізу The Washington Post нових документів Федеральної виборчої комісії.
Як зазначило видання, такі "приголомшливі" витрати "закріплюють за Маском статус найбільшого політичного донора останнього президентського циклу". Зазначається, що минулого року Маск допоміг сформувати America PAC, щоб підтримати Трампа. Зрештою ця група стала одним із найпомітніших джерел із залучення голосів для Трампа, зібравши 263 мільйони доларів. Група була сформована за рахунок пожертвувань не тільки від самого Маска, а й багатьох його близьких союзників, включно з членом ради директорів Tesla Антоніо Грасіасом, співзасновником Palantir і технологічним інвестором з Остіна Джо Лонсдейлом, а також інвестором Sequoia Capital Шоном Магуайром.
Водночас інвестиції Маска у вибори 2024 року вже окупилися з лишком, оскільки його особисте багатство різко зросло після перемоги Трампа в листопаді, значною мірою завдяки стрімкому зростанню акцій Tesla, зазначає WP.
Також після виборів Трамп доручив Маску очолити нещодавно сформований "Департамент ефективності уряду", якому він доручив скоротити федеральні витрати і регулювання. "Нечітко визначена роль може дати Маску можливість впливати на рішення про політику і витрати, які безпосередньо впливають на його компанії, такі як Tesla і SpaceX", - зазначає WP.
Президент США Дональд Трамп пообіцяв знову повернутися до питання санкцій проти Росії та запевнив у продовженні підтримки України, що у Києві розцінили як важливий сигнал для Кремля.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.
Помічник Володимира Путіна Юрій Ушаков заявив, що європейські лідери нібито намагалися змінити позицію президента США Дональда Трампа щодо війни в Україні під час саміту «Групи семи» у Франції, назвавши їхні аргументи «некорисними» для Москви.
Голова Європейської ради Антоніу Кошта двічі проводив непублічні контакти з представниками Кремля щодо війни Росії проти України, намагаючись з’ясувати можливі дипломатичні шляхи завершення бойових дій.
Американські демократи заявили, що після перемоги на виборах мають намір відновити тіснішу координацію зі своїми європейськими партнерами щодо підтримки України та закликали не списувати їх із політичної гри.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що Китай відіграє важливу роль у підтримці російської військової машини, допомагаючи Москві обходити міжнародні обмеження, і закликав Пекін врахувати наслідки такої політики.
Президент Росії Володимир Путін провів телефонну розмову з президентом США Дональдом Трампом, під час якої, за повідомленнями ЗМІ, порушував тему війни проти України та намагався представити власне бачення ситуації на фронті.
Президент США Дональд Трамп і російський лідер Володимир Путін опинилися у ситуації, коли вихід із розпочатих ними криз стає дедалі складнішим. Оглядач The Washington Post Девід Ігнатіус заявив, що обидва політики потрапили у «пастку влади», де визнання помилок може коштувати їм політичного впливу.
Президент США Дональд Трамп пообіцяв знову повернутися до питання санкцій проти Росії та запевнив у продовженні підтримки України, що у Києві розцінили як важливий сигнал для Кремля.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.