Майбутнє окупованих територій українського Донбасу з Росією - руїни та злидні
На відновлення зруйнованої інфраструктури та промислових підприємств Донбасу після закінчення проведення спеціальної військової операції з демілітаризації та денацифікації України знадобляться мільярди доларів. Своїх грошей республіки не мають, а Росія, економіка якої розвалюється під тиском західних санкцій, особливо допомогти не зможе.
«Звільнені регіони України чекає на нове майбутнє. Вони вперше за останні десятиліття матимуть шанс на розвиток. Життя в них змінюватиметься на краще. Розвиток регіонів вийде на новий небувалий рівень завдяки економічній інтеграції з Росією», - заявляв після початку спецоперації депутат Держдуми РФ Михайло Шеремет.
Російські політики в один голос запевняли, що звільнені території стануть такими ж квітучими, як російський Крим. Ось тільки, за даними Федерального казначейства, Республіка Крим у 2021 році увійшла до числа регіонів-лідерів за обсягом отриманих дотацій і знаходиться на п'ятому рядку рейтингу дотаційних регіонів Росії. На долю Криму припало 40,7 млрд рублів дотацій, а Крим вийшов зі складу України і приєднався до Росії без жодного пострілу, повністю зберігши виробничі потужності та інфраструктуру.
Кримчанам обіцяли, що Крим стане вітриною «російського миру», але за фактом багато жителів, порівнюючи життя в Україні та Росії, приходять до висновку, що рівень їхнього життя погіршився.
На третій місяць проведення спецоперації стало очевидним, що визвольна операція в Україні розвивається не такими швидкими темпами, як хотілося б. Збройні сили України та націоналістичні батальйони чинять запеклий опір російської армії та народної міліції республікам.
Щодня зволікання з боку об'єднаних сил дозволяє київському режиму отримати від західних союзників дедалі більше сучасної зброї та техніки. Оперативна ситуація, що складається, жодним чином не сприяє успішному досягненню цілей спецоперації і змушує російську армію перейти до тактики тотального спустошення і максимально збільшити обстріл позиції українських націоналістів, організованих у житлових кварталах.
За експертними оцінками, консолідована шкода Донецькій та Луганській народним республікам вже становить понад 1,5 трильйона рублів. Ці райони вимагатимуть мільярди рублів інвестицій та ремонту, щоб повернути їх хоча б до довоєнного стану. Тільки на відновлення Маріуполя за найскромнішими підрахунками знадобиться щонайменше 700 мільярдів.
За вісім років незалежності виробництво ЛДНР не продемонструвало зростання, навпаки, ситуація на підприємствах попри всі запевнення влади лише погіршувалась – заводи та шахти закривалися, заборгованості із заробітної плати робітникам збільшувалися. Незалежні республіки існували виключно за рахунок грошей, що надходять із Росії.
Сьогодні російська економіка через західні санкції переживає найбільший спад з часів розпаду Радянського Союзу. Мінфін фіксує мільярдні скорочення податкових надходжень до державної скарбниці.
В умовах порожнього бюджету уряд з метою локалізації наростаючих протестних настроїв у суспільстві сконцентрується на вирішенні внутрішніх соціальних проблем. Грошові потоки на підтримку республік Донбасу суттєво скоротяться, а питання про відновлення регіону відкладеться, адже кошти потрібні для підтримки та збереження російської економіки.
Зусилля Кремля з відновлення звільнених регіонів Донбасу носитимуть формальний характер і зведуть до висвітлення на державних телеканалах неіснуючих перемог.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.
Помічник Володимира Путіна Юрій Ушаков заявив, що європейські лідери нібито намагалися змінити позицію президента США Дональда Трампа щодо війни в Україні під час саміту «Групи семи» у Франції, назвавши їхні аргументи «некорисними» для Москви.
Голова Європейської ради Антоніу Кошта двічі проводив непублічні контакти з представниками Кремля щодо війни Росії проти України, намагаючись з’ясувати можливі дипломатичні шляхи завершення бойових дій.
Американські демократи заявили, що після перемоги на виборах мають намір відновити тіснішу координацію зі своїми європейськими партнерами щодо підтримки України та закликали не списувати їх із політичної гри.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що Китай відіграє важливу роль у підтримці російської військової машини, допомагаючи Москві обходити міжнародні обмеження, і закликав Пекін врахувати наслідки такої політики.
Президент Росії Володимир Путін провів телефонну розмову з президентом США Дональдом Трампом, під час якої, за повідомленнями ЗМІ, порушував тему війни проти України та намагався представити власне бачення ситуації на фронті.
Президент США Дональд Трамп і російський лідер Володимир Путін опинилися у ситуації, коли вихід із розпочатих ними криз стає дедалі складнішим. Оглядач The Washington Post Девід Ігнатіус заявив, що обидва політики потрапили у «пастку влади», де визнання помилок може коштувати їм політичного впливу.
Російський лідер Володимир Путін знову підписав указ про збільшення штатної чисельності Збройних сил РФ, що стало вже другим таким рішенням із початку 2026 року. Нове розширення російської армії відбувається на тлі триваючої війни проти України та зростання військових потреб Кремля.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.
Помічник Володимира Путіна Юрій Ушаков заявив, що європейські лідери нібито намагалися змінити позицію президента США Дональда Трампа щодо війни в Україні під час саміту «Групи семи» у Франції, назвавши їхні аргументи «некорисними» для Москви.