"Ми більше, ніж друзі": Лукашенко зробив несподіване зізнання про Путіна
Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко зробив "камінгаут", заявивши, що вони із президентом Російської Федерації Володимиром Путіним наче рідні брати. Вони однаково бачать світ і те, що відбувається навколо.
Білоруський диктатор Олександр Лукашенко заявив, що вони із главою Кремля Володимиром Путіним рідні брати. Про це пишуть росЗМІ.
Лукашенко зізнався, що Володимир Путін вважає його більше ніж другом, а справжнім рідним братом, бо у них "багато спільного". "Ми, на мою думку, це зараз яскраво проявилося, бачимо світ за основними напрямками, основні проблеми однаково. Ми бачимо однаковими очима цей світ", заявив глава РБ. Він також додав, що вони з Путіним можуть "перетравлювати все це в голові, крутити, вертіти", можуть "іноді робити не зовсім однакові з цього висновки", у них "можуть бути різні вчинки, але очі їхні бачать цей світ однаково". За словами Лукашенка, він у цьому переконався, особливо "останнім часом".
Раніше повідомлялося, що Путін руками Лукашенка тисне на Євросоюз та створює міграційну кризу на кордоні Польщі з Білоруссю. Також ASPI news писало, що у Кремлі розповіли, коли Путін повезе Лукашенка до окупованого Криму.
Соціологи фіксують найнижчі показники підтримки за весь другий термін, пояснюючи падіння не діями опозиції, а внутрішніми кризами та суперечливими рішеннями Білого дому.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.
Це перша настільки відверта оцінка дій Кремля від китайського лідера, яка пролунала на тлі патової ситуації у війні та офіційного візиту Путіна до Пекіна.
Москва прагне показати, що союз із Китаєм стає головною опорою для Росії у протистоянні із Заходом.
У заяві Дмитра Пєскова пролунало підтвердження готовності Кремля до контактів із європейськими лідерами. Водночас він дав зрозуміти, що Москва прагне визначати формат і учасників переговорів. У Європі ж наголошують, що справжній діалог можливий лише після завершення війни та відновлення територіальної цілісності України.
Російський пропагандист поставив речнику Кремля Дмитру Пєскову незручне запитання про ядерну зброю, змусивши його виправдовуватися щодо готовності Москви застосувати ракети проти України.
Будівництво нової бальної зали Дональда Трампа у Вашингтоні зіткнулося з серйозною юридичною перешкодою: федеральний суддя заборонив продовжувати роботи через відсутність схвалення Конгресу.
Соціологи фіксують найнижчі показники підтримки за весь другий термін, пояснюючи падіння не діями опозиції, а внутрішніми кризами та суперечливими рішеннями Білого дому.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.