Мікроавтобус з українцями потрапив в аварію у Росії – є жертви
У Росії мікроавтобус з українцями потрапив у ДТП – на місці загинули троє людей.
Про це повідомляє прокуратура Воронезької області РФ.
Повідомляється, що аварія сталася 8 лютого, близько 1-ї ночі. На дорозі зіткнулися мікроавтобус з українськими номерами, який перевозив пасажирів, та вантажівка.
У результаті ДТП водій мікроавтобуса і двоє пасажирів: 31-річна жінка і 37-річний чоловік загинули на місці. Ще п'ятеро пасажирів, чоловіки у віці 27, 32, 33 і двоє 39-річних з різними травмами доставлені у місцеву лікарню.
Водій вантажного автомобіля серйозних ушкоджень не отримав і після обстеження в лікарні його відправили на амбулаторне лікування.
Водій мікроавтобуса і п'ятеро пасажирів мали при собі паспорти громадян України, ідеться у повідомленні.
Нагадаємо, напередодні в Угорщині сталася масштабна аварія за участю відразу п'яти автомобілів. Повідомлялося про загибель українців.
Раніше повідомляли про те, що суд виніс вирок водію, який напідпитку сів за кермо і потрапив у ДТП, у якому постраждали п’ять осіб. Чоловік потрапить за ґрати на чотири роки.
Соціологи фіксують найнижчі показники підтримки за весь другий термін, пояснюючи падіння не діями опозиції, а внутрішніми кризами та суперечливими рішеннями Білого дому.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.
Це перша настільки відверта оцінка дій Кремля від китайського лідера, яка пролунала на тлі патової ситуації у війні та офіційного візиту Путіна до Пекіна.
Москва прагне показати, що союз із Китаєм стає головною опорою для Росії у протистоянні із Заходом.
У заяві Дмитра Пєскова пролунало підтвердження готовності Кремля до контактів із європейськими лідерами. Водночас він дав зрозуміти, що Москва прагне визначати формат і учасників переговорів. У Європі ж наголошують, що справжній діалог можливий лише після завершення війни та відновлення територіальної цілісності України.
Російський пропагандист поставив речнику Кремля Дмитру Пєскову незручне запитання про ядерну зброю, змусивши його виправдовуватися щодо готовності Москви застосувати ракети проти України.
Будівництво нової бальної зали Дональда Трампа у Вашингтоні зіткнулося з серйозною юридичною перешкодою: федеральний суддя заборонив продовжувати роботи через відсутність схвалення Конгресу.
Соціологи фіксують найнижчі показники підтримки за весь другий термін, пояснюючи падіння не діями опозиції, а внутрішніми кризами та суперечливими рішеннями Білого дому.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.