Між Ізраїлем і Палестиною намітилося перемир'я: вогонь припинився о 4 ранку
Останній обмін ударами, який досяг піку ескалації між Ізраїлем і сектором Газа, став причиною загибелі 23 осіб з обох сторін.
Трагічні наслідки недомовленості між країнами змусили обидві сторони розглянути перемир'я в своїх відносинах один до одного.
Про це повідомляє агентство Reuters.
Як зазначається, два представники влади Плестини, на телевізійній станції, що належить ХАМАС (ісламістським правителям Гази) заявили, що припинення вогню було досягнуто о 04: 30 за місцевим часом.
В результаті обстрілу, як повідомляється, загинули чотири цивільні особи в Ізраїлі, а ізраїльські удари вбили 19 палестинців, більше половини з яких були цивільними особами.
Ізраїльські офіційні особи поки не прокоментували, чи було досягнуто перемир'я, однак військові заявили, що захисні обмеження, введені відносно жителів півдня Ізраїлю з початку бойових дій, були зняті.
Крім того військове відомство Ізраїлю повідомило, що з п'ятниці по містах і селах півдня Ізраїлю було випущено більше 600 ракет, а також інших снарядів - більше 150 з них були перехоплені його протиракетною системою "Залізний купол".
Також в заяві наголошується, що, Ізраїль в свою чергу атакував близько 320 цілей, що належать угрупованням бойовиків гази.
Бойові дії між державами почалися два дні тому, коли снайпер з Палестинського воєнізованого угрупування "Ісламський джихад" обстріляв ізраїльські війська, поранивши двох солдатів, повідомляють ізраїльські військові.
"Ісламський джихад" звинуватив Ізраїль у затягуванні виконання раніше досягнутих домовленостей за посередництва Єгипту в спробі покласти край насильству і полегшити економічні труднощі блокада сектора Газа.
На цей раз, за словами ізраїльських аналітиків щодо стратегічних питань, як Ісламський джихад, так і бойовики Хамасу, схоже, вважають, що у них є деякі важелі для тиску на поступки з боку Ізраїлю, де в середу починаються святкування Дня незалежності.
Близько 2 мільйонів палестинців живуть в Газі, економіка якої роками страждає від ізраїльських і єгипетських блокад, а також від недавніх скорочень іноземної допомоги і санкцій з боку Палестинської адміністрації, суперника Хамас на Західному березі.
Ізраїль каже, що метою блокади є припинення постачання зброї ХАМАСу, з яким він вів три війни з тих пір, як група захопила контроль над Газою в 2007 році, і через два роки після того, як Ізраїль вивів своїх поселенців і війська з цього району.
Раніше повідомлялося, що d суботу вранці, 4 травня з сектора Газа по Ізраїлю було випущено близько ста ракет, в результаті чого ізраїльські військові відповіли масивним авиаобстрелом позицій ХАМАС в палестинському анклаві.
За даними служби безпеки в секторі Газа ізраїльські авіаудари в суботу торкнулися щонайменше три району сектора, поранивши трьох бойовиків опору".
Ізраїльські рятувальні служби також запевнили, що в результаті ракетних обстрілів ніхто не постраждав.
Ця ескалація є найбільшою за останні кілька тижнів, яка послідувала за жорстокими протестами у п'ятницю, 3 травня, уздовж кордону між сектором Газа і Ізраїлем.
В ході цих демонстрацій чотири палестинці були вбиті, в тому числі два члени армійського крила організації ХАМАС.
Представник США в Раді Безпеки ООН Ден Негреа заявив, що Росія має усвідомити неможливість досягнення своїх цілей у війні проти України та повернутися до переговорів. За словами американського дипломата, затягування бойових дій лише погіршує становище Москви, тоді як Україна продовжує зміцнювати свої оборонні можливості.
Юрій Ушаков, помічник президента Росії, фактично поховав надії на виконання непублічних домовленостей, досягнутих між Володимиром Путіним і Дональдом Трампом під час їхньої зустрічі на Алясці.
Лід: Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер оголосив про відставку з посади глави уряду та лідера Лейбористської партії на тлі зростання внутрішньопартійного тиску й падіння політичної підтримки.
Президент США Дональд Трамп пообіцяв знову повернутися до питання санкцій проти Росії та запевнив у продовженні підтримки України, що у Києві розцінили як важливий сигнал для Кремля.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.
Помічник Володимира Путіна Юрій Ушаков заявив, що європейські лідери нібито намагалися змінити позицію президента США Дональда Трампа щодо війни в Україні під час саміту «Групи семи» у Франції, назвавши їхні аргументи «некорисними» для Москви.
Голова Європейської ради Антоніу Кошта двічі проводив непублічні контакти з представниками Кремля щодо війни Росії проти України, намагаючись з’ясувати можливі дипломатичні шляхи завершення бойових дій.
Американські демократи заявили, що після перемоги на виборах мають намір відновити тіснішу координацію зі своїми європейськими партнерами щодо підтримки України та закликали не списувати їх із політичної гри.
Представник США в Раді Безпеки ООН Ден Негреа заявив, що Росія має усвідомити неможливість досягнення своїх цілей у війні проти України та повернутися до переговорів. За словами американського дипломата, затягування бойових дій лише погіршує становище Москви, тоді як Україна продовжує зміцнювати свої оборонні можливості.
Юрій Ушаков, помічник президента Росії, фактично поховав надії на виконання непублічних домовленостей, досягнутих між Володимиром Путіним і Дональдом Трампом під час їхньої зустрічі на Алясці.
Лід: Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер оголосив про відставку з посади глави уряду та лідера Лейбористської партії на тлі зростання внутрішньопартійного тиску й падіння політичної підтримки.
Президент США Дональд Трамп пообіцяв знову повернутися до питання санкцій проти Росії та запевнив у продовженні підтримки України, що у Києві розцінили як важливий сигнал для Кремля.