Близько сотні ракет були запущені по Ізраїлю з сектора Газа
В суботу вранці, 4 травня з сектора Газа по Ізраїлю було випущено близько ста ракет, в результаті чого ізраїльські військові відповіли масивним авиаобстрелом позицій ХАМАС в палестинському анклаві.
Про це повідомляє AFP.
Près d'une centaine de roquettes ont été lancées samedi matin depuis la bande de Gaza vers Israël https://t.co/EAufCwjFV9 #AFP pic.twitter.com/WWUbOOGbiL
— Agence France-Presse (@afpfr) 4 травня 2019 р.
За даними служби безпеки в секторі Газа ізраїльські авіаудари в суботу торкнулися щонайменше три району сектора, поранивши трьох бойовиків опору".
Ізраїльські рятувальні служби також запевнили, що в результаті ракетних обстрілів ніхто не постраждав.
Ця ескалація є найбільшою за останні кілька тижнів, яка послідувала за жорстокими протестами у п'ятницю, 3 травня, уздовж кордону між сектором Газа і Ізраїлем.
В ході цих демонстрацій чотири палестинці були вбиті, в тому числі два члени армійського крила організації ХАМАС.
Ісламістський рух ХАМАС, що знаходиться при владі в Секторі Газа, пообіцяв у п'ятницю відповісти на "ізраїльську агресію".
Про це повідомляє прес-служби Армії оборони Ізраїлю в Twitter.
"У відповідь на запуск повітряних куль із запальною сумішшю і вибухівкою, здійснений раніше з території сектора Газа в бік Ізраїлю, наші ВПС нещодавно завдали ударів по декількох терористичних цілях ХАМАС в секторі Гази", - йдеться в повідомленні.
Як повідомлялося, звук повітряних сирен, пролунав о 5: 37 ранку за місцевим часом, у зв'язку з запуском двох ракет з сектора Газа по Ізраїлю.
Соціологи фіксують найнижчі показники підтримки за весь другий термін, пояснюючи падіння не діями опозиції, а внутрішніми кризами та суперечливими рішеннями Білого дому.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.
Це перша настільки відверта оцінка дій Кремля від китайського лідера, яка пролунала на тлі патової ситуації у війні та офіційного візиту Путіна до Пекіна.
Москва прагне показати, що союз із Китаєм стає головною опорою для Росії у протистоянні із Заходом.
У заяві Дмитра Пєскова пролунало підтвердження готовності Кремля до контактів із європейськими лідерами. Водночас він дав зрозуміти, що Москва прагне визначати формат і учасників переговорів. У Європі ж наголошують, що справжній діалог можливий лише після завершення війни та відновлення територіальної цілісності України.
Російський пропагандист поставив речнику Кремля Дмитру Пєскову незручне запитання про ядерну зброю, змусивши його виправдовуватися щодо готовності Москви застосувати ракети проти України.
Будівництво нової бальної зали Дональда Трампа у Вашингтоні зіткнулося з серйозною юридичною перешкодою: федеральний суддя заборонив продовжувати роботи через відсутність схвалення Конгресу.
Соціологи фіксують найнижчі показники підтримки за весь другий термін, пояснюючи падіння не діями опозиції, а внутрішніми кризами та суперечливими рішеннями Білого дому.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.