На що підуть виділені США 40 мільярдів доларів (список) – посол України в США Маркарова
Пані посол України в США Оксана Маркарова пояснила, на яку мету підуть виділені США 40 мільярдів доларів. Про це вона написала на своїй сторінці у Facebook.
Президент Сполучених Штатів Америки Джо Байден підписав закон про додаткову допомогу Україні, який передбачає надання майже 40 мільярдів доларів. Документ був підписаний під час візиту Байдена до Південної Кореї, що, за словами Маркарової, говорить про розуміння безперервності допомоги.
На що підуть виділені 40 мільярдів Україні:
- 23,75 мільярдів підуть на оборону та безпеку України, а також на зусилля США щодо зміцнення європейської безпеки:
- 6 мільярдів — на ініціативу сприяння безпеці України, включаючи надання озброєння, військового обладнання, підготовки, логістичної підтримки матеріально-технічного забезпечення та розвідувальної підтримки.
- 4 мільярди — на програму іноземного військового фінансування Держдепу США для додаткової підтримки Україні та країнам східного флангу НАТО з розвитку та зміцнення їхніх оборонних можливостей;
- 8,7 мільярди — на поповнення запасів армії США технікою, яку передали ЗСУ;
- 3,9 мільярди — Європейському командуванню операцій для підтримки місії, а також придбанню додаткового озброєння й обладнання;
- 550 мільйонів — на придбання критично важливих боєприпасів Пентагону та розробку стратегій захисту систем для можливих постачань у майбутньому;
- 600 мільйонів — на зменшення обмежень промислової бази, що існують, для прискорення виробництва ракет і розширення видобутку важливих мінералів.
- 9 мільярдів виділяють для технічної та економічної допомоги Україні:
- 100 мільйонів для забезпечення захисту від наслідків хімічної, біологічної та ядерних загроз, а також розширення програми розмінування
- 400 мільйонів на підтримку правоохоронних органів, зокрема для розслідувань і документувань воєнних злочинів і порушення прав людини
- 500 мільйонів на підтримку ЄБРР із забезпечення економічних і енергетичних потреб України
- 8 мільярдів для реагування на поточні потрібні в Україні, у тому числі у вигляді прямої фінансової допомоги
- 6,58 мільярди виділяють на гуманітарну допомогу та вирішення проблеми продовольчої безпеки на глобальному рівні, плюс допомогу людям, які постраждали від російської агресії в Україні.
Також передбачається фінансування заходів Міністерства юстиції США щодо арешту та продажу конфіскованого майна. Як приклад Маркарова наводить яхти російських олігархів. 327 мільйонів доларів також виділяють для відновлення американської дипломатичної місії в Україні.
Президент Росії Володимир Путін відреагував на падіння російського дрона на багатоповерхівку в румунському Галаці, намагаючись перекласти відповідальність на Україну та звинуватити Київ у «провокації». Його заява викликала різку критику, адже трагедія стала черговим доказом того, що війна Кремля виходить за межі України та створює пряму загрозу для країн ЄС і НАТО.
Ексдиректор ЦРУ Майкл Морелл визнав: Захід не дослухався достатньо уважно до слів Путіна, коли той відкрито озвучував свої цілі у війні проти України. Він наголосив, що Кремль від самого початку прагнув знищити українську державність і підірвати європейську безпеку, а недооцінка цих планів коштувала світу дорого.
НАТО та Євросоюз виступили із жорсткою заявою після падіння російського дрона на багатоповерхівку в румунському Галаці.
У ніч проти 29 травня російський безпілотник врізався у десятиповерховий житловий будинок у румунському Галаці, поранивши двох людей. Міністр закордонних справ Лумініца Одобеску назвала інцидент «серйозною та безвідповідальною ескалацією» з боку Кремля, яка ставить під загрозу безпеку громадян та регіональну стабільність.
Кая Каллас попередила Європу: переговори з Росією можуть стати небезпечною пасткою, яка відволікає від реальних рішень і грає на руку Кремлю. Вона закликала не дозволити Москві диктувати правила та наголосила, що санкції й ключові рішення залишаються виключно у компетенції європейських держав.
Понтифік під час загальної аудієнції у Ватикані заявив, що з тривогою стежить за війною в Україні, яка останніми днями значно загострилася. Він підкреслив, що війна не створює безпеки, а лише поглиблює проблеми, руйнує домівки та місця молитви, забирає життя невинних людей.
Глава МЗС Польщі Радослав Сікорський наголосив, що сьогодні Росія не має сил для великого наступу проти НАТО, адже супутникова розвідка зафіксувала б підготовку подібного масштабу.
Президент США Дональд Трамп повідомив про результати регулярного медичного обстеження у військово-медичному центрі Волтера Ріда, назвавши їх «ідеальними». Він також заявив, що успішно пройшов когнітивний тест із 30 запитань, який, на його переконання, не зміг би скласти його попередник Барак Обама.
Володимир Путін винайшов новий спосіб заманити росіян у війну проти України: указом він дозволив учасникам бойових дій та їхнім сім’ям не гасити прострочені кредити, але лише тим, хто з 1 травня 2026 року укладе контракт із Міноборони РФ щонайменше на рік.
Карл Більдт наголошує, що Путін та Трамп опинилися у схожій пастці: кожен розпочав війну, яку вважав легкою прогулянкою, але обидва загрузли у хаосі без шансів на перемогу. Кремль не може здолати Україну, а США не здатні зламати Іран, і тепер обидва лідери намагаються врятувати власні режими від краху.
Президент Росії Володимир Путін відреагував на падіння російського дрона на багатоповерхівку в румунському Галаці, намагаючись перекласти відповідальність на Україну та звинуватити Київ у «провокації». Його заява викликала різку критику, адже трагедія стала черговим доказом того, що війна Кремля виходить за межі України та створює пряму загрозу для країн ЄС і НАТО.
Ексдиректор ЦРУ Майкл Морелл визнав: Захід не дослухався достатньо уважно до слів Путіна, коли той відкрито озвучував свої цілі у війні проти України. Він наголосив, що Кремль від самого початку прагнув знищити українську державність і підірвати європейську безпеку, а недооцінка цих планів коштувала світу дорого.
НАТО та Євросоюз виступили із жорсткою заявою після падіння російського дрона на багатоповерхівку в румунському Галаці.
У ніч проти 29 травня російський безпілотник врізався у десятиповерховий житловий будинок у румунському Галаці, поранивши двох людей. Міністр закордонних справ Лумініца Одобеску назвала інцидент «серйозною та безвідповідальною ескалацією» з боку Кремля, яка ставить під загрозу безпеку громадян та регіональну стабільність.