"Найближчі тижні дуже важливі": Саакашвілі звернувся до грузинського суспільства
Російський президент Володимир Путін руками засновника правлячої партії "Грузинська мрія", мільярдера Бідзіна Іванішвілі робить все для фізичної ліквідації експрезидента Грузії Міхеїла Саакашвілі, якого зараз через погіршення стану здоров'я перевели з в'язниці у військовий госпіталь. Таку впевненість висловив сам опозиційний політик.
Взявши Саакашвілі в заручники та повністю заборонивши йому зв'язки з громадськістю, свідомо порушивши всі його законні права, політика хотіли позбавити можливості залучити грузинський народ до рішучої боротьби проти темряви російського режиму. Про це Саакашвілі написав у Фейсбуці.
"У суді Іванішвілі у мене немає шансів досягти справедливості. Якби Іванішвілі справді хотів судити мене на підставі відновлення справедливості, він би погодився на неупереджений та незалежний суд, запропонований мною", - написав Саакашвілі, який повторив свою пропозицію та наголосив, що не боїться відкрито та публічно постати перед справедливим судом та відстоювати правду. "Щоб розвіяти спекуляції, що розповсюджуються службою безпеки, а також залишити більше можливостей для маневру та більше можливостей зосередитися на головному питанні опозиційними партіями, я вважаю, що працювати над моїм звільненням потрібно ініціативній групі, яка одноосібно координуватиме поточну кампанію", - зазначив Саакашвілі, додавши, що не бачить себе в жодній конфігурації майбутнього уряду, а Іванішвілі суттєво перешкоджає формуванню нового коаліційного уряду шляхом дострокових виборів. "Найближчі тижні дуже важливі. Якщо ми зможемо консолідуватися, підтримувати політичний імпульс, розширюватися і принципово і самовіддано боротися, ми досягнемо всього", закликав Саакашвілі своїх прихильників до боротьби, підкресливши, що найефективніший метод боротьби з режимом – це масові мирні мітинги.
Нагадаємо, що, за словами голови правлячої партії "Грузинська мрія" Іраклія Кобахідзе, Міхеїл Саакашвілі мав намір здійснити державний переворот у Грузії. Також нагадаємо, Саакашвілі заявляв, що його обманом змусили залишити в'язницю і відвезли до тюремного шпиталю, де співробітники "поводилися з ним як злочинці".
Карл Більдт наголошує, що Путін та Трамп опинилися у схожій пастці: кожен розпочав війну, яку вважав легкою прогулянкою, але обидва загрузли у хаосі без шансів на перемогу. Кремль не може здолати Україну, а США не здатні зламати Іран, і тепер обидва лідери намагаються врятувати власні режими від краху.
Александр Стубб у своєму інтерв’ю підкреслив, що Європа повинна мати спільну позицію на будь-яких переговорах із Росією. Він заявив, що готовий взяти на себе роль представника ЄС, аби донести до Кремля чіткий меседж: агресія проти України не може залишитися безкарною, а мир можливий лише на справедливих умовах.
Інтерв’ю з представниками російського бізнесу, політичних кіл та західних спецслужб показують картину ізольованого Путіна, який зациклений на війні в Україні, тоді як його оточення дедалі більше усвідомлює катастрофічні наслідки для економіки та майбутнього країни.
Кая Каллас назвала удари Росії «огидними терористичними актами», спрямованими на те, щоб убити якомога більше цивільних. Вона наголосила, що використання «Орєшніка» є політичною тактикою залякування та безрозсудним ризиком ядерної ескалації, який свідчить про глухий кут, у який зайшла Москва.
П’ять країн НАТО виступили проти створення фонду щорічної допомоги Україні, який мав би забезпечити стабільне фінансування у розмірі 40 мільярдів євро. Генсек Марк Рютте заявив, що попри відсутність консенсусу, союзники продовжать підтримку Києва, адже це питання безпеки всього континенту.
Американське видання повідомило, що після рішення Дональда Трампа припинити постачання зброї Україні, посольство США в Києві залишилося без належної оборони. Це стало сигналом про різку зміну політики Вашингтона, яка поставила під сумнів безпеку дипломатів та стратегічну підтримку України.
Путін у Пекіні почув “Лебедине озеро”: натяк, який не можна ігнорувати. Символічна музика пролунала під час прийому російського лідера в Китаї, викликавши асоціації з останніми днями радянської влади та нагадуванням про крихкість його режиму.
Прессекретар президента РФ заявив, що будь-які дискусії про територіальну приналежність Калінінграда є «неприйнятними» та спрямованими на дестабілізацію регіону.
Заява пролунала як черговий сигнал тиску на Молдову та регіон, де Москва намагається утримати свій вплив, використовуючи тему «захисту співвітчизників».
Карл Більдт наголошує, що Путін та Трамп опинилися у схожій пастці: кожен розпочав війну, яку вважав легкою прогулянкою, але обидва загрузли у хаосі без шансів на перемогу. Кремль не може здолати Україну, а США не здатні зламати Іран, і тепер обидва лідери намагаються врятувати власні режими від краху.
Александр Стубб у своєму інтерв’ю підкреслив, що Європа повинна мати спільну позицію на будь-яких переговорах із Росією. Він заявив, що готовий взяти на себе роль представника ЄС, аби донести до Кремля чіткий меседж: агресія проти України не може залишитися безкарною, а мир можливий лише на справедливих умовах.
Інтерв’ю з представниками російського бізнесу, політичних кіл та західних спецслужб показують картину ізольованого Путіна, який зациклений на війні в Україні, тоді як його оточення дедалі більше усвідомлює катастрофічні наслідки для економіки та майбутнього країни.
Кая Каллас назвала удари Росії «огидними терористичними актами», спрямованими на те, щоб убити якомога більше цивільних. Вона наголосила, що використання «Орєшніка» є політичною тактикою залякування та безрозсудним ризиком ядерної ескалації, який свідчить про глухий кут, у який зайшла Москва.