У Грузії заявили, що метою приїзду Саакашвілі був державний переворот
Колишній президент Грузії Михайло Саакашвілі повернувся в країну, щоб влаштувати державний переворот. Про це заявив глава правлячої партії "Грузинська мрія" Іраклій Кобахідзе.
Експрезидент Грузії Михайло Саакашвілі, якого напередодні затримали після прибуття в країну, мав намір здійснити державний переворот, заявив глава правлячої партії "Грузинська мрія" Іраклій Кобахідзе. Про це повідомляє РБК в суботу, 2 жовтня.
"Він їхав до Грузії, щоб здійснити свої погрози скинути уряд. Відповідно, правоохоронні органи вжили всіх заходів для запобігання його нового злочину", - сказав Кобахідзе.
Кобахідзе пообіцяв, що всі процедури, які будуть проводитися у відношенні експрезидента, будуть відповідати правовим нормам. Напередодні, Саакашвілі повідомив, що, вперше за останні вісім років, повернувся в Грузію. У той же день його затримали та відправили до тюрми міста Руставі. Політик оголосив голодування. Саакашвілі був президентом Грузії у 2004-2013 роках. Після відходу з посади проти нього завели кілька кримінальних справ.
Нагадаємо, що раніше Саакашвілі визнали винним в організації нападу на колишнього депутата грузинського парламенту Валерія Гелашвілі та засудили до шести років позбавлення волі. Також ASPI news повідомляло, що Саакашвілі розповів про плани Путіна щодо вторгнення в Україну і озвучив два сценарії розвитку ситуації. Один з можливих варіантів - захоплення острова Зміїний.
Карл Більдт наголошує, що Путін та Трамп опинилися у схожій пастці: кожен розпочав війну, яку вважав легкою прогулянкою, але обидва загрузли у хаосі без шансів на перемогу. Кремль не може здолати Україну, а США не здатні зламати Іран, і тепер обидва лідери намагаються врятувати власні режими від краху.
Александр Стубб у своєму інтерв’ю підкреслив, що Європа повинна мати спільну позицію на будь-яких переговорах із Росією. Він заявив, що готовий взяти на себе роль представника ЄС, аби донести до Кремля чіткий меседж: агресія проти України не може залишитися безкарною, а мир можливий лише на справедливих умовах.
Інтерв’ю з представниками російського бізнесу, політичних кіл та західних спецслужб показують картину ізольованого Путіна, який зациклений на війні в Україні, тоді як його оточення дедалі більше усвідомлює катастрофічні наслідки для економіки та майбутнього країни.
Кая Каллас назвала удари Росії «огидними терористичними актами», спрямованими на те, щоб убити якомога більше цивільних. Вона наголосила, що використання «Орєшніка» є політичною тактикою залякування та безрозсудним ризиком ядерної ескалації, який свідчить про глухий кут, у який зайшла Москва.
П’ять країн НАТО виступили проти створення фонду щорічної допомоги Україні, який мав би забезпечити стабільне фінансування у розмірі 40 мільярдів євро. Генсек Марк Рютте заявив, що попри відсутність консенсусу, союзники продовжать підтримку Києва, адже це питання безпеки всього континенту.
Американське видання повідомило, що після рішення Дональда Трампа припинити постачання зброї Україні, посольство США в Києві залишилося без належної оборони. Це стало сигналом про різку зміну політики Вашингтона, яка поставила під сумнів безпеку дипломатів та стратегічну підтримку України.
Путін у Пекіні почув “Лебедине озеро”: натяк, який не можна ігнорувати. Символічна музика пролунала під час прийому російського лідера в Китаї, викликавши асоціації з останніми днями радянської влади та нагадуванням про крихкість його режиму.
Прессекретар президента РФ заявив, що будь-які дискусії про територіальну приналежність Калінінграда є «неприйнятними» та спрямованими на дестабілізацію регіону.
Заява пролунала як черговий сигнал тиску на Молдову та регіон, де Москва намагається утримати свій вплив, використовуючи тему «захисту співвітчизників».
Карл Більдт наголошує, що Путін та Трамп опинилися у схожій пастці: кожен розпочав війну, яку вважав легкою прогулянкою, але обидва загрузли у хаосі без шансів на перемогу. Кремль не може здолати Україну, а США не здатні зламати Іран, і тепер обидва лідери намагаються врятувати власні режими від краху.
Александр Стубб у своєму інтерв’ю підкреслив, що Європа повинна мати спільну позицію на будь-яких переговорах із Росією. Він заявив, що готовий взяти на себе роль представника ЄС, аби донести до Кремля чіткий меседж: агресія проти України не може залишитися безкарною, а мир можливий лише на справедливих умовах.
Інтерв’ю з представниками російського бізнесу, політичних кіл та західних спецслужб показують картину ізольованого Путіна, який зациклений на війні в Україні, тоді як його оточення дедалі більше усвідомлює катастрофічні наслідки для економіки та майбутнього країни.
Кая Каллас назвала удари Росії «огидними терористичними актами», спрямованими на те, щоб убити якомога більше цивільних. Вона наголосила, що використання «Орєшніка» є політичною тактикою залякування та безрозсудним ризиком ядерної ескалації, який свідчить про глухий кут, у який зайшла Москва.