У Грузії заявили, що метою приїзду Саакашвілі був державний переворот
Колишній президент Грузії Михайло Саакашвілі повернувся в країну, щоб влаштувати державний переворот. Про це заявив глава правлячої партії "Грузинська мрія" Іраклій Кобахідзе.
Експрезидент Грузії Михайло Саакашвілі, якого напередодні затримали після прибуття в країну, мав намір здійснити державний переворот, заявив глава правлячої партії "Грузинська мрія" Іраклій Кобахідзе. Про це повідомляє РБК в суботу, 2 жовтня.
"Він їхав до Грузії, щоб здійснити свої погрози скинути уряд. Відповідно, правоохоронні органи вжили всіх заходів для запобігання його нового злочину", - сказав Кобахідзе.
Кобахідзе пообіцяв, що всі процедури, які будуть проводитися у відношенні експрезидента, будуть відповідати правовим нормам. Напередодні, Саакашвілі повідомив, що, вперше за останні вісім років, повернувся в Грузію. У той же день його затримали та відправили до тюрми міста Руставі. Політик оголосив голодування. Саакашвілі був президентом Грузії у 2004-2013 роках. Після відходу з посади проти нього завели кілька кримінальних справ.
Нагадаємо, що раніше Саакашвілі визнали винним в організації нападу на колишнього депутата грузинського парламенту Валерія Гелашвілі та засудили до шести років позбавлення волі. Також ASPI news повідомляло, що Саакашвілі розповів про плани Путіна щодо вторгнення в Україну і озвучив два сценарії розвитку ситуації. Один з можливих варіантів - захоплення острова Зміїний.
Путін у Пекіні почув “Лебедине озеро”: натяк, який не можна ігнорувати. Символічна музика пролунала під час прийому російського лідера в Китаї, викликавши асоціації з останніми днями радянської влади та нагадуванням про крихкість його режиму.
Прессекретар президента РФ заявив, що будь-які дискусії про територіальну приналежність Калінінграда є «неприйнятними» та спрямованими на дестабілізацію регіону.
Заява пролунала як черговий сигнал тиску на Молдову та регіон, де Москва намагається утримати свій вплив, використовуючи тему «захисту співвітчизників».
У своєму виступі він натякнув на можливість використання арсеналу РФ, що викликало різку реакцію міжнародної спільноти та нову хвилю тривоги щодо глобальної безпеки.
Соціологи фіксують найнижчі показники підтримки за весь другий термін, пояснюючи падіння не діями опозиції, а внутрішніми кризами та суперечливими рішеннями Білого дому.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.
Путін у Пекіні почув “Лебедине озеро”: натяк, який не можна ігнорувати. Символічна музика пролунала під час прийому російського лідера в Китаї, викликавши асоціації з останніми днями радянської влади та нагадуванням про крихкість його режиму.
Прессекретар президента РФ заявив, що будь-які дискусії про територіальну приналежність Калінінграда є «неприйнятними» та спрямованими на дестабілізацію регіону.
Заява пролунала як черговий сигнал тиску на Молдову та регіон, де Москва намагається утримати свій вплив, використовуючи тему «захисту співвітчизників».