Нещодавня фінансова криза вдарила по капіталу засновника Facebook і ще 17 мільярдерів
Bloomberg і Forbes повідомили, що 5 серпня став найгіршим днем на американських біржах за останні 8 місяців.
Як передають видання, індекс Dow Jones Industrial скоротився на 2,9%, Nasdaq - на 3,6%, S & P 500 - на 3%.
Як повідомляється, падіння на фінансових ринках відбилося і на капіталі мільярдерів по всьому світу.
Так, як зазначив у своїй публікації Bloomberg, статки 500 найбагатших бізнесменів світу зменшилися за понеділок на 2,1%, що склало $117 млрд.
Серед "потерпілих" більше за всіх втратили засновник Amazon Джефф Безос (- $3,43 млрд), президент групи компаній Louis Vuitton Moët Hennessy Бернар Арно (- $3,25 млрд) і засновник Facebook Марк Цукерберг (- $2,8 млрд).
У свою чергу Forbes повідомив, що статки 18 мільярдерів 5 серпня зменшилися більше ніж на $1 млрд.
Більше всіх, за оцінкою журналу, втратив Арно - $4 млрд. Статки Цукерберга скоротились на $2,7 млрд, а статки колишнього гендиректора Oracle Ларрі Еллісона - на $2,5 млрд.
Причиною обвалу на ринках стало загострення відносин США і Китаю, вказує Bloomberg. Напередодні курс китайського юаня опустився до десятирічного мінімуму. Це сталося після того, як США оголосили про плани ввести 10% -ві мита на імпорт китайських товарів вартістю $300 млрд. Дональд Трамп звинуватив Китай у маніпуляції валютою: ослаблення юаня з метою підвищення конкурентоспроможності китайського експорту.
У вівторок Центробанк Китаю заявив, що дії американської влади є одностороннім актом протекціонізму і порушують світовий фінансовий порядок, а також шкодять світовій економіці. За словами представників регулятора, курс юаня визначається ринком і з 2005 р виріс на 38%.
За даними Bloomberg, незважаючи на падіння ринків у понеділок, статки 500 найбагатших людей світу з початку року зросли на 11% і склали $5,4 трлн.
Джерело: Ведомости.
Екскурсія для російських парламентарів у Капітолії викликала хвилю обурення серед американських законодавців. І демократи, і республіканці заявили, що візит представників країни-агресора, яка співпрацює з Іраном і перебуває під санкціями, є загрозою для безпеки та підриває авторитет Конгресу.
Після чотирьох тижнів бойових дій проти Ірану Дональд Трамп опинився перед дилемою: укласти недосконалу угоду й піти з конфлікту або ж посилити військові дії, ризикуючи затягнути США у довготривалу війну. На тлі зростання цін на енергоносії та падіння рейтингу підтримки, Білий дім шукає вихід, який би дозволив уникнути «вічної війни», але водночас зберегти контроль над стратегічною Ормузькою протокою.
Президент США прагне закріпити образ переможця, оголосивши про успіх у війні проти Ірану. Експерти зазначають, що така риторика може стати частиною його політичної стратегії, хоча реальна ситуація на фронті залишається складною.
Соціологічні дослідження засвідчили, що підтримка Володимира Путіна серед росіян стрімко зменшується. Війна проти України, економічні проблеми та мобілізація стали ключовими чинниками, які підірвали його авторитет.
Президент США відкрито визнав, що Вашингтон регулярно забирає озброєння, призначене для України, і використовує його у війні проти Ірану. Він назвав це “постійною практикою” та додав, що американські склади в Європі дозволяють швидко переорієнтовувати ресурси.
Президент США Дональд Трамп заявив, що рішення розпочати бойові дії проти Ірану було неминучим. Він підкреслив, що Вашингтон мусив “вирізати рак”, адже Іран із ядерними амбіціями становить смертельну загрозу, навіть якщо це призводить до економічних потрясінь.
Посол США при НАТО Меттью Вітакер розкрив, що адміністрація Дональда Трампа готує всі можливі сценарії розвитку війни з Іраном — від дипломатичних переговорів до військових дій, аби гарантувати безпеку регіону та зупинити ядерні амбіції Тегерана.
Журналісти Politico викрили мережу, через яку Москва залучає громадян Європи до диверсійних операцій. Під виглядом коротких поїздок і швидкого заробітку людей відправляють у табори, де готують агентів для дестабілізації континенту.
Генсек Організації Об’єднаних Націй Антоніу Гутерріш заявив, що конфлікт на Близькому Сході досяг критичної точки та більше не піддається контролю. Він закликав світових лідерів негайно втрутитися, аби зупинити подальшу ескалацію та гуманітарну катастрофу.
Екскурсія для російських парламентарів у Капітолії викликала хвилю обурення серед американських законодавців. І демократи, і республіканці заявили, що візит представників країни-агресора, яка співпрацює з Іраном і перебуває під санкціями, є загрозою для безпеки та підриває авторитет Конгресу.
Після чотирьох тижнів бойових дій проти Ірану Дональд Трамп опинився перед дилемою: укласти недосконалу угоду й піти з конфлікту або ж посилити військові дії, ризикуючи затягнути США у довготривалу війну. На тлі зростання цін на енергоносії та падіння рейтингу підтримки, Білий дім шукає вихід, який би дозволив уникнути «вічної війни», але водночас зберегти контроль над стратегічною Ормузькою протокою.
Президент США прагне закріпити образ переможця, оголосивши про успіх у війні проти Ірану. Експерти зазначають, що така риторика може стати частиною його політичної стратегії, хоча реальна ситуація на фронті залишається складною.
Соціологічні дослідження засвідчили, що підтримка Володимира Путіна серед росіян стрімко зменшується. Війна проти України, економічні проблеми та мобілізація стали ключовими чинниками, які підірвали його авторитет.