Рада безпеки ООН збирається на екстрене засідання через кризу на кордоні Польщі та Білорусі
Рада Безпеки ООН проведе екстрене засідання через міграційну кризу на кордоні Польщі та Білорусі. Зустріч пройде у закритому форматі, у четвер, 11 листопада.
Франція, Ірландія та Естонія ініціювали екстрене засідання Ради безпеки ООН у зв'язку із загостренням ситуації з мігрантами на кордоні Польщі та Білорусі. Про це повідомило DW напередодні.
Як заявив прессекретар Генсека ООН Стефан Дюжаррик, "подібні ситуації не повинні використовуватися з політичною метою або викликати напруженість у відносинах між державами". Зокрема, в ООН наголосили на важливості забезпечення того, щоб питання міграції та біженців вирішувалися відповідно до гуманітарних принципів та міжнародного права.
Нагадаємо, що Міністерство оборони Польщі оприлюднило чергове відео спроби великої групи нелегалів потрапити на територію країни з боку Білорусі. Нелегальні мігранти вели собі агресивно та були озброєні лопатами, сокирами та кусачками. Також ASPI news писало, що Путін руками Лукашенка тисне на Євросоюз та створює міграційну кризу на кордоні Польщі з Білоруссю.
Путін у Пекіні почув “Лебедине озеро”: натяк, який не можна ігнорувати. Символічна музика пролунала під час прийому російського лідера в Китаї, викликавши асоціації з останніми днями радянської влади та нагадуванням про крихкість його режиму.
Прессекретар президента РФ заявив, що будь-які дискусії про територіальну приналежність Калінінграда є «неприйнятними» та спрямованими на дестабілізацію регіону.
Заява пролунала як черговий сигнал тиску на Молдову та регіон, де Москва намагається утримати свій вплив, використовуючи тему «захисту співвітчизників».
У своєму виступі він натякнув на можливість використання арсеналу РФ, що викликало різку реакцію міжнародної спільноти та нову хвилю тривоги щодо глобальної безпеки.
Соціологи фіксують найнижчі показники підтримки за весь другий термін, пояснюючи падіння не діями опозиції, а внутрішніми кризами та суперечливими рішеннями Білого дому.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.
Путін у Пекіні почув “Лебедине озеро”: натяк, який не можна ігнорувати. Символічна музика пролунала під час прийому російського лідера в Китаї, викликавши асоціації з останніми днями радянської влади та нагадуванням про крихкість його режиму.
Прессекретар президента РФ заявив, що будь-які дискусії про територіальну приналежність Калінінграда є «неприйнятними» та спрямованими на дестабілізацію регіону.
Заява пролунала як черговий сигнал тиску на Молдову та регіон, де Москва намагається утримати свій вплив, використовуючи тему «захисту співвітчизників».