Нетаньяху висунув умови для угоди з Іраном: ставка на демонтаж, а не на компроміс – Резазаде
Прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньяху публічно окреслив перелік ключових умов, за яких Тель-Авів готовий підтримати можливі переговори між Заходом та Іраном. Йдеться не про часткові обмеження, а про повний демонтаж іранської ядерної та ракетної інфраструктури, а також ліквідацію регіональної мережі проксі-сил, яку в Ізраїлі називають «віссю терору».
Заява пролунала після зустрічі Нетаньяху з Дональдом Трампом у США. За словами ізраїльського прем’єра, нинішня ситуація створює унікальне «вікно можливостей» для досягнення угоди, але лише за умови повної капітуляції Ірану в стратегічних питаннях.
Серед ключових вимог Ізраїлю:
— повне вивезення з Ірану всього збагаченого урану;
— демонтаж усіх потужностей та обладнання для збагачення;
— обмеження дальності іранських ракет до 300 км відповідно до режиму MTCR;
— ліквідація так званої «осі терору» — мережі союзних Тегерану угруповань у регіоні;
— проведення жорстких міжнародних інспекцій без попередження.
Міжнародний експерт і перший віцепрезидент іранської опозиції у Вашингтоні Алі Реза Резазаде вважає, що заява Нетаньяху фактично означає зміну самої філософії переговорів.
«Мова більше не йде про контроль чи стримування Ірану. Ізраїль пропонує модель повного стратегічного роззброєння. Це не дипломатичний компроміс, а ультиматум у формі угоди», — зазначає експерт.
За словами Резазаде, позиція Ізраїлю демонструє недовіру до будь-яких «тимчасових рішень», подібних до ядерної угоди 2015 року.
«Нетаньяху чітко дає зрозуміти: зупинка програм — недостатня. Потрібен саме демонтаж. Це означає, що Ізраїль не вірить у механізм контролю, а вірить лише у фізичне знищення інфраструктури», — пояснює він.
Окремо Резазаде звертає увагу на вимогу щодо ліквідації «осі терору».
«Фактично йдеться не лише про ядерну програму, а про всю регіональну архітектуру впливу Ірану — від Лівану до Ємену. Це означає, що будь-яка угода повинна трансформувати саму зовнішню політику Тегерану», — підкреслює експерт.
На його думку, така позиція робить переговори вкрай малоймовірними у класичному форматі.
«Для іранського режиму ці умови рівнозначні стратегічній поразці. Тому або ми побачимо радикальний злам політики Тегерану, або перехід конфлікту в нову фазу силового тиску», — резюмує Алі Реза Резазаде.
#алірезазаде #резазаде #ізраїль #іран #нетаньяху #трамп #ядерназагроза #близькийсхід #міжнароднапека
Дональд Трамп різко розкритикував канцлера Німеччини Олафа Мерца, назвавши його «абсолютно неефективним» та порадивши зосередитися на Україні. Американський президент заявив, що саме підтримка Києва має бути пріоритетом для Берліна, а не внутрішні політичні маневри.
Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) заявили, що справжньою метою телефонної розмови між Володимиром Путіним та Дональдом Трампом було не досягнення миру, а просування російських інтересів.
Журналіст пояснив, що справжньою метою телефонного дзвінка Володимира Путіна до президента США Дональда Трампа було не досягнення миру, а демонстрація власних планів та спроба вплинути на позицію Вашингтона.
Пентагон оприлюднив дані про витрати США на Близькому Сході, зокрема у контексті війни в Ірані. Американське оборонне відомство повідомило, що суми, спрямовані на військові операції та підтримку союзників у регіоні, сягають десятків мільярдів доларів.
Прес-секретар Кремля Дмитро Пєсков виправдав відсутність важкої військової техніки на параді 9 травня у Москві, заявивши, що це було «свідомим рішенням» і не свідчить про проблеми армії.
Президент США Дональд Трамп назвав «дуже хорошою» свою розмову з Володимиром Путіним і повідомив, що запропонував Кремлю «коротке припинення вогню».
Дональд Трамп провів півторагодинну телефонну розмову з Володимиром Путіним, після якої Кремль заявив про готовність оголосити «перемир’я» 9 травня. Російська сторона подала це як політичний жест, а Трамп назвав укладення договору про завершення війни «близьким».
Президент США Дональд Трамп виступив із заявою щодо Володимира Путіна та можливості мирної угоди, назвавши їхню розмову «дуже хорошою» і підкресливши, що вирішення війни проти України може настати «відносно швидко». Він повідомив, що запропонував Кремлю коротке припинення вогню, яке, на його думку, може бути реалізоване.
Дональд Трамп відповів на заяви іранського президента Масуда Мертса, який звинуватив США у приниженні та втраті впливу.
Квітневе опитування у Росії показало, що песимістичні очікування щодо матеріального становища вперше з грудня 2022 року перевищили оптимістичні. Попри офіційні дані про зростання доходів, громадяни не відчувають покращення й дедалі більше готуються до погіршення свого добробуту.
Дональд Трамп різко розкритикував канцлера Німеччини Олафа Мерца, назвавши його «абсолютно неефективним» та порадивши зосередитися на Україні. Американський президент заявив, що саме підтримка Києва має бути пріоритетом для Берліна, а не внутрішні політичні маневри.
Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) заявили, що справжньою метою телефонної розмови між Володимиром Путіним та Дональдом Трампом було не досягнення миру, а просування російських інтересів.
Журналіст пояснив, що справжньою метою телефонного дзвінка Володимира Путіна до президента США Дональда Трампа було не досягнення миру, а демонстрація власних планів та спроба вплинути на позицію Вашингтона.
Пентагон оприлюднив дані про витрати США на Близькому Сході, зокрема у контексті війни в Ірані. Американське оборонне відомство повідомило, що суми, спрямовані на військові операції та підтримку союзників у регіоні, сягають десятків мільярдів доларів.