Нинішня зима стала найтеплішою в історії Європи, – Служба змін клімату Коперника
Північна та Східна Європа частково потрапили під тренд потепління. Водночас це не може бути ознакою глобального потепління.
В період між груднем 2019 року та лютим 2020 року температура на 3,4 градуса перевищувала середні температурні показники в період 1981-2010 років.
Про це у четвер, 5 березня, повідомляє Служба змін клімату Коперника (C3S).
Згідно з інформацією організації, ця зима виявилася на 1,4 градуса теплішою, ніж зима 2015-2016 років, якій належав попередній температурний рекорд.
У С3S заявили, що Північна та Східна Європа частково потрапили під тренд потепління. Водночас це не може бути ознакою глобального потепління.
"Хоча це і була справді надзвичайна подія сама по собі, ймовірно, події такого штибу стають більш надзвичайними через тренд глобального потепління", – заявив директор C3S Карло Буентемпо.
Нагадаємо, що тепла зима може спровокувати серйозну засуху на території України.
Також повідомлялося, що тепла погода в січні призвела до скорочення видобутку природного газу російським "Газпромом".
Путін у Пекіні почув “Лебедине озеро”: натяк, який не можна ігнорувати. Символічна музика пролунала під час прийому російського лідера в Китаї, викликавши асоціації з останніми днями радянської влади та нагадуванням про крихкість його режиму.
Прессекретар президента РФ заявив, що будь-які дискусії про територіальну приналежність Калінінграда є «неприйнятними» та спрямованими на дестабілізацію регіону.
Заява пролунала як черговий сигнал тиску на Молдову та регіон, де Москва намагається утримати свій вплив, використовуючи тему «захисту співвітчизників».
У своєму виступі він натякнув на можливість використання арсеналу РФ, що викликало різку реакцію міжнародної спільноти та нову хвилю тривоги щодо глобальної безпеки.
Соціологи фіксують найнижчі показники підтримки за весь другий термін, пояснюючи падіння не діями опозиції, а внутрішніми кризами та суперечливими рішеннями Білого дому.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.
Путін у Пекіні почув “Лебедине озеро”: натяк, який не можна ігнорувати. Символічна музика пролунала під час прийому російського лідера в Китаї, викликавши асоціації з останніми днями радянської влади та нагадуванням про крихкість його режиму.
Прессекретар президента РФ заявив, що будь-які дискусії про територіальну приналежність Калінінграда є «неприйнятними» та спрямованими на дестабілізацію регіону.
Заява пролунала як черговий сигнал тиску на Молдову та регіон, де Москва намагається утримати свій вплив, використовуючи тему «захисту співвітчизників».