Опозиція в Чилі почала процедуру імпічмента президенту Себастьяну Піньєрі після публікації Pandora Papers
Опозиція в Чилі почала процедуру імпічменту президенту Себастьяну Піньєрі, після того, як нові подробиці угоди були розкриті в Pandora Papers. Процедура спровокована у зв'язку з можливими порушеннями при продажу гірничодобувної компанії.
У Чилі почали процедуру імпічменту президенту Себастьяну Піньєра після публікації Pandora Papers. Про це пише The Guardian у четвер, 14 жовтня.
Згідно з інформацією видання, родина Піньери продала свою частку в проєкті рудника "Домінга" у 2010 році його близького друга і ділового партнера Карлосу Альберто Делано. Розслідування документів Pandora виявило докази, що дозволяють припустити, що частина платежу містила пункт, який вимагає від уряду не посилювати заходи з охорони навколишнього середовища в районі, пропонованому для шахти на півночі Чилі. Державна прокуратура Чилі заявила, що почне розслідування можливих звинувачень в корупції та податкових порушеннях, пов'язаних з продажем. Піньєра відкинув звинувачення і заявив, що порушень не було. Хайме Наранхо, лівий депутат нижньої палати та один з ініціаторів процедури імпічменту, сказав, що Піньєра "відкрито порушив конституцію... серйозно підірвав честь нації". Остання пропозиція про імпічмент президенту може бути винесено на голосування Конгресу перед першим туром загальних виборів в Чилі 21 листопада. Якщо він схвалений нижньою палатою, він переміщається в сенат, де він повинен бути схвалений більшістю у дві третини голосів.
Нагадаємо, що на Генасамблеї ООН Зеленський цитував Путіна і розповідав про злочини Росії. Також ASPI news повідомляло, що, за словами радника керівника ОП Михайла Подоляка, президент Володимир Зеленський бездоганно виконує всі антикорупційні норми законодавства, а його офшорні схеми обумовлені "особливостями бізнесу" в ті часи.
Карл Більдт наголошує, що Путін та Трамп опинилися у схожій пастці: кожен розпочав війну, яку вважав легкою прогулянкою, але обидва загрузли у хаосі без шансів на перемогу. Кремль не може здолати Україну, а США не здатні зламати Іран, і тепер обидва лідери намагаються врятувати власні режими від краху.
Александр Стубб у своєму інтерв’ю підкреслив, що Європа повинна мати спільну позицію на будь-яких переговорах із Росією. Він заявив, що готовий взяти на себе роль представника ЄС, аби донести до Кремля чіткий меседж: агресія проти України не може залишитися безкарною, а мир можливий лише на справедливих умовах.
Інтерв’ю з представниками російського бізнесу, політичних кіл та західних спецслужб показують картину ізольованого Путіна, який зациклений на війні в Україні, тоді як його оточення дедалі більше усвідомлює катастрофічні наслідки для економіки та майбутнього країни.
Кая Каллас назвала удари Росії «огидними терористичними актами», спрямованими на те, щоб убити якомога більше цивільних. Вона наголосила, що використання «Орєшніка» є політичною тактикою залякування та безрозсудним ризиком ядерної ескалації, який свідчить про глухий кут, у який зайшла Москва.
П’ять країн НАТО виступили проти створення фонду щорічної допомоги Україні, який мав би забезпечити стабільне фінансування у розмірі 40 мільярдів євро. Генсек Марк Рютте заявив, що попри відсутність консенсусу, союзники продовжать підтримку Києва, адже це питання безпеки всього континенту.
Американське видання повідомило, що після рішення Дональда Трампа припинити постачання зброї Україні, посольство США в Києві залишилося без належної оборони. Це стало сигналом про різку зміну політики Вашингтона, яка поставила під сумнів безпеку дипломатів та стратегічну підтримку України.
Путін у Пекіні почув “Лебедине озеро”: натяк, який не можна ігнорувати. Символічна музика пролунала під час прийому російського лідера в Китаї, викликавши асоціації з останніми днями радянської влади та нагадуванням про крихкість його режиму.
Прессекретар президента РФ заявив, що будь-які дискусії про територіальну приналежність Калінінграда є «неприйнятними» та спрямованими на дестабілізацію регіону.
Заява пролунала як черговий сигнал тиску на Молдову та регіон, де Москва намагається утримати свій вплив, використовуючи тему «захисту співвітчизників».
Карл Більдт наголошує, що Путін та Трамп опинилися у схожій пастці: кожен розпочав війну, яку вважав легкою прогулянкою, але обидва загрузли у хаосі без шансів на перемогу. Кремль не може здолати Україну, а США не здатні зламати Іран, і тепер обидва лідери намагаються врятувати власні режими від краху.
Александр Стубб у своєму інтерв’ю підкреслив, що Європа повинна мати спільну позицію на будь-яких переговорах із Росією. Він заявив, що готовий взяти на себе роль представника ЄС, аби донести до Кремля чіткий меседж: агресія проти України не може залишитися безкарною, а мир можливий лише на справедливих умовах.
Інтерв’ю з представниками російського бізнесу, політичних кіл та західних спецслужб показують картину ізольованого Путіна, який зациклений на війні в Україні, тоді як його оточення дедалі більше усвідомлює катастрофічні наслідки для економіки та майбутнього країни.
Кая Каллас назвала удари Росії «огидними терористичними актами», спрямованими на те, щоб убити якомога більше цивільних. Вона наголосила, що використання «Орєшніка» є політичною тактикою залякування та безрозсудним ризиком ядерної ескалації, який свідчить про глухий кут, у який зайшла Москва.