Панама виходить з ініціативи «Один пояс, один шлях» після візиту Марко Рубіо - Алі Реза Резазаде
Лідер іранської опозиції у Вашингтоні (NIC) Алі Реза Резазаде вказав, що президент Панами Хосе Рауль Муліно оголосив, що країна припиняє свою участь у китайській ініціативі «Один пояс, один шлях» після зустрічі з державним секретарем США Марко Рубіо.
Це рішення стало важливим етапом в обговоренні зростаючого впливу Китаю в Панамі, зокрема щодо контролю над Панамським каналом.
Марко Рубіо висловив занепокоєння з приводу того, що китайські компанії мають вплив на порти на обох входах до Панамського каналу. США розглядають це як потенційну загрозу для безпеки та глобальної торгівлі, оскільки контроль над каналом може дати Китаю стратегічну перевагу в разі міжнародного конфлікту.
Після переговорів з Рубіо, президент Муліно підкреслив, що Панама не буде продовжувати свою участь у китайському проекті. Він також зазначив, що країна продовжить підтримувати нейтралітет Панамського каналу, який має важливе значення для міжнародної торгівлі та глобальної економіки.
Це рішення може стати поворотним моментом у відносинах між Панамою, Китаєм та США. Вихід з ініціативи «Один пояс, один шлях» може зміцнити відносини Панами з США, але водночас призвести до охолодження контактів з Китаєм, який активно інвестує в інфраструктурні проекти по всьому світу.

#панама #сша #китай #панамськийканал #одинпоясодиншлях #маркорубіо #хосераульмуліно #алірезазаде
Соціологи фіксують найнижчі показники підтримки за весь другий термін, пояснюючи падіння не діями опозиції, а внутрішніми кризами та суперечливими рішеннями Білого дому.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.
Це перша настільки відверта оцінка дій Кремля від китайського лідера, яка пролунала на тлі патової ситуації у війні та офіційного візиту Путіна до Пекіна.
Москва прагне показати, що союз із Китаєм стає головною опорою для Росії у протистоянні із Заходом.
У заяві Дмитра Пєскова пролунало підтвердження готовності Кремля до контактів із європейськими лідерами. Водночас він дав зрозуміти, що Москва прагне визначати формат і учасників переговорів. У Європі ж наголошують, що справжній діалог можливий лише після завершення війни та відновлення територіальної цілісності України.
Російський пропагандист поставив речнику Кремля Дмитру Пєскову незручне запитання про ядерну зброю, змусивши його виправдовуватися щодо готовності Москви застосувати ракети проти України.
Будівництво нової бальної зали Дональда Трампа у Вашингтоні зіткнулося з серйозною юридичною перешкодою: федеральний суддя заборонив продовжувати роботи через відсутність схвалення Конгресу.
Соціологи фіксують найнижчі показники підтримки за весь другий термін, пояснюючи падіння не діями опозиції, а внутрішніми кризами та суперечливими рішеннями Білого дому.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.