Пандемія стала причиною масової втрати робочих місць в Європі
Європейці через карантинні заходи і бурхливу пандемію COVID-19 протягом двох тижнів втратили не менше мільйона робочих місць. Про це свідчить кількість заяв на допомогу з безробіття, поданих працівниками, які здійснюють свою трудову діяльність за контрактами.
Про це повідомляє агентство Еuronews, яке зазначає, що загальне число, включаючи самозайнятих, може бути вдвічі більше. Дані про втрати робочих місць були надані Європейською конфедерацією профспілок. Крім того, в конфедерації прогнозують збільшення числа безробітних в Європі.
"Уявіть, що станеться після Великодня, якщо ця ситуація не буде врегульована будь-якими надзвичайними заходами? Число безробітних ризикує зрости в три рази, в чотири рази", - говорить генеральний секретар ЄКП Лука Візентіні.
Профспілки закликають ЄС зберегти робочі місця, а тим, хто їх займає, компенсувати втрату доходів. Для цього необхідний фонд у розмірі 200-400 мільярдів євро. В іншому випадку, попереджає Візентіні, заходи з подолання кризи обійдуться набагато дорожче.
ЄС вже оголосив, що дозволить державам-членам використовувати вже існуючі фонди на суму 37 мільярдів євро. Як повідомляють в Еuronews, єврокомісар з економіки допустив, що це може бути тільки перший крок:
"Звичайно, для плану відновлення, який нам вкрай необхідний, цього не достатньо, - сказав Паоло Джентілоні. - Тому нам необхідно визначити головний шлях фінансування цих цілей спільного європейського плану відновлення на майбутні місяці". Поки міністри Єврогрупи не змогли домовитися про загальні заходи. Їх наступне екстрене засідання буде організоване наступного тижня.
Як повідомляло ASPI news, в Україні соціологи провели опитування, яке показало, що українці за менш, ніж 2 тижні встигли зіткнутися з негативними наслідками карантинних обмежень, пов'язаних із запобіганням поширенню пандемії. Повідомлялося, що 10% українців втратили роботу, 34% - втратили частину доходу.
Також повідомлялося, що народні депутати 312 голосами в цілому проголосували за законопроєкт №3275, який регулює порядок дистанційної роботи. Стали відомі положення закону, при якому "надомна" робота здійснюється з урахуванням законодавчих вимог.
Крім того, через пандемію коронавірусу постраждала третина українських заробітчан у Польщі, частина з них скаржаться на обмеження і зниження доходів, пише Кореспондент. Дані опитування показали, що 60% українців скаржаться на погіршення після введення в Польщі карантину.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.
Помічник Володимира Путіна Юрій Ушаков заявив, що європейські лідери нібито намагалися змінити позицію президента США Дональда Трампа щодо війни в Україні під час саміту «Групи семи» у Франції, назвавши їхні аргументи «некорисними» для Москви.
Голова Європейської ради Антоніу Кошта двічі проводив непублічні контакти з представниками Кремля щодо війни Росії проти України, намагаючись з’ясувати можливі дипломатичні шляхи завершення бойових дій.
Американські демократи заявили, що після перемоги на виборах мають намір відновити тіснішу координацію зі своїми європейськими партнерами щодо підтримки України та закликали не списувати їх із політичної гри.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що Китай відіграє важливу роль у підтримці російської військової машини, допомагаючи Москві обходити міжнародні обмеження, і закликав Пекін врахувати наслідки такої політики.
Президент Росії Володимир Путін провів телефонну розмову з президентом США Дональдом Трампом, під час якої, за повідомленнями ЗМІ, порушував тему війни проти України та намагався представити власне бачення ситуації на фронті.
Президент США Дональд Трамп і російський лідер Володимир Путін опинилися у ситуації, коли вихід із розпочатих ними криз стає дедалі складнішим. Оглядач The Washington Post Девід Ігнатіус заявив, що обидва політики потрапили у «пастку влади», де визнання помилок може коштувати їм політичного впливу.
Російський лідер Володимир Путін знову підписав указ про збільшення штатної чисельності Збройних сил РФ, що стало вже другим таким рішенням із початку 2026 року. Нове розширення російської армії відбувається на тлі триваючої війни проти України та зростання військових потреб Кремля.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.
Помічник Володимира Путіна Юрій Ушаков заявив, що європейські лідери нібито намагалися змінити позицію президента США Дональда Трампа щодо війни в Україні під час саміту «Групи семи» у Франції, назвавши їхні аргументи «некорисними» для Москви.