Пандемія стала причиною масової втрати робочих місць в Європі
Європейці через карантинні заходи і бурхливу пандемію COVID-19 протягом двох тижнів втратили не менше мільйона робочих місць. Про це свідчить кількість заяв на допомогу з безробіття, поданих працівниками, які здійснюють свою трудову діяльність за контрактами.
Про це повідомляє агентство Еuronews, яке зазначає, що загальне число, включаючи самозайнятих, може бути вдвічі більше. Дані про втрати робочих місць були надані Європейською конфедерацією профспілок. Крім того, в конфедерації прогнозують збільшення числа безробітних в Європі.
"Уявіть, що станеться після Великодня, якщо ця ситуація не буде врегульована будь-якими надзвичайними заходами? Число безробітних ризикує зрости в три рази, в чотири рази", - говорить генеральний секретар ЄКП Лука Візентіні.
Профспілки закликають ЄС зберегти робочі місця, а тим, хто їх займає, компенсувати втрату доходів. Для цього необхідний фонд у розмірі 200-400 мільярдів євро. В іншому випадку, попереджає Візентіні, заходи з подолання кризи обійдуться набагато дорожче.
ЄС вже оголосив, що дозволить державам-членам використовувати вже існуючі фонди на суму 37 мільярдів євро. Як повідомляють в Еuronews, єврокомісар з економіки допустив, що це може бути тільки перший крок:
"Звичайно, для плану відновлення, який нам вкрай необхідний, цього не достатньо, - сказав Паоло Джентілоні. - Тому нам необхідно визначити головний шлях фінансування цих цілей спільного європейського плану відновлення на майбутні місяці". Поки міністри Єврогрупи не змогли домовитися про загальні заходи. Їх наступне екстрене засідання буде організоване наступного тижня.
Як повідомляло ASPI news, в Україні соціологи провели опитування, яке показало, що українці за менш, ніж 2 тижні встигли зіткнутися з негативними наслідками карантинних обмежень, пов'язаних із запобіганням поширенню пандемії. Повідомлялося, що 10% українців втратили роботу, 34% - втратили частину доходу.
Також повідомлялося, що народні депутати 312 голосами в цілому проголосували за законопроєкт №3275, який регулює порядок дистанційної роботи. Стали відомі положення закону, при якому "надомна" робота здійснюється з урахуванням законодавчих вимог.
Крім того, через пандемію коронавірусу постраждала третина українських заробітчан у Польщі, частина з них скаржаться на обмеження і зниження доходів, пише Кореспондент. Дані опитування показали, що 60% українців скаржаться на погіршення після введення в Польщі карантину.
Ексдиректор ЦРУ Майкл Морелл визнав: Захід не дослухався достатньо уважно до слів Путіна, коли той відкрито озвучував свої цілі у війні проти України. Він наголосив, що Кремль від самого початку прагнув знищити українську державність і підірвати європейську безпеку, а недооцінка цих планів коштувала світу дорого.
НАТО та Євросоюз виступили із жорсткою заявою після падіння російського дрона на багатоповерхівку в румунському Галаці.
У ніч проти 29 травня російський безпілотник врізався у десятиповерховий житловий будинок у румунському Галаці, поранивши двох людей. Міністр закордонних справ Лумініца Одобеску назвала інцидент «серйозною та безвідповідальною ескалацією» з боку Кремля, яка ставить під загрозу безпеку громадян та регіональну стабільність.
Кая Каллас попередила Європу: переговори з Росією можуть стати небезпечною пасткою, яка відволікає від реальних рішень і грає на руку Кремлю. Вона закликала не дозволити Москві диктувати правила та наголосила, що санкції й ключові рішення залишаються виключно у компетенції європейських держав.
Понтифік під час загальної аудієнції у Ватикані заявив, що з тривогою стежить за війною в Україні, яка останніми днями значно загострилася. Він підкреслив, що війна не створює безпеки, а лише поглиблює проблеми, руйнує домівки та місця молитви, забирає життя невинних людей.
Глава МЗС Польщі Радослав Сікорський наголосив, що сьогодні Росія не має сил для великого наступу проти НАТО, адже супутникова розвідка зафіксувала б підготовку подібного масштабу.
Президент США Дональд Трамп повідомив про результати регулярного медичного обстеження у військово-медичному центрі Волтера Ріда, назвавши їх «ідеальними». Він також заявив, що успішно пройшов когнітивний тест із 30 запитань, який, на його переконання, не зміг би скласти його попередник Барак Обама.
Володимир Путін винайшов новий спосіб заманити росіян у війну проти України: указом він дозволив учасникам бойових дій та їхнім сім’ям не гасити прострочені кредити, але лише тим, хто з 1 травня 2026 року укладе контракт із Міноборони РФ щонайменше на рік.
Карл Більдт наголошує, що Путін та Трамп опинилися у схожій пастці: кожен розпочав війну, яку вважав легкою прогулянкою, але обидва загрузли у хаосі без шансів на перемогу. Кремль не може здолати Україну, а США не здатні зламати Іран, і тепер обидва лідери намагаються врятувати власні режими від краху.
Александр Стубб у своєму інтерв’ю підкреслив, що Європа повинна мати спільну позицію на будь-яких переговорах із Росією. Він заявив, що готовий взяти на себе роль представника ЄС, аби донести до Кремля чіткий меседж: агресія проти України не може залишитися безкарною, а мир можливий лише на справедливих умовах.
Ексдиректор ЦРУ Майкл Морелл визнав: Захід не дослухався достатньо уважно до слів Путіна, коли той відкрито озвучував свої цілі у війні проти України. Він наголосив, що Кремль від самого початку прагнув знищити українську державність і підірвати європейську безпеку, а недооцінка цих планів коштувала світу дорого.
НАТО та Євросоюз виступили із жорсткою заявою після падіння російського дрона на багатоповерхівку в румунському Галаці.
У ніч проти 29 травня російський безпілотник врізався у десятиповерховий житловий будинок у румунському Галаці, поранивши двох людей. Міністр закордонних справ Лумініца Одобеску назвала інцидент «серйозною та безвідповідальною ескалацією» з боку Кремля, яка ставить під загрозу безпеку громадян та регіональну стабільність.
Кая Каллас попередила Європу: переговори з Росією можуть стати небезпечною пасткою, яка відволікає від реальних рішень і грає на руку Кремлю. Вона закликала не дозволити Москві диктувати правила та наголосила, що санкції й ключові рішення залишаються виключно у компетенції європейських держав.