Переговори США та Ірану: шанс уникнути війни чи пауза перед новою ескалацією — Алі Реза Резазаде
Сполучені Штати та Іран готуються до прямих переговорів у столиці Оману Маскаті, які можуть стати першим очним дипломатичним контактом між сторонами після минулорічного військового зіткнення. Зустріч відбувається на тлі зростання напруги в регіоні та активних зусиль близькосхідних держав запобігти новій великій війні.
Адміністрація Дональда Трампа останні місяці відкрито погрожує Ірану силовим сценарієм. У Перській затоці вже зосереджено значні військово-морські сили США, тоді як Тегеран заявляє про готовність завдати ударів у відповідь по американських базах та Ізраїлю. Формальною причиною загострення стали масові протести в Ірані та жорстке придушення опозиції, після чого Трамп висунув Тегерану три ключові вимоги: повна відмова від ядерної програми, скорочення ракетного арсеналу та припинення підтримки регіональних проксі-груп.
Втім, за інформацією дипломатичних джерел, країни регіону наполягають на більш вузькому форматі переговорів — із фокусом виключно на ядерному питанні. Зокрема, розглядається компромісний варіант обмеження збагачення урану Іраном до рівня близько 3%, що формально дозволило б Тегерану «зберегти обличчя», але фактично заблокувало б шлях до створення ядерної зброї.
Міжнародний експерт і перший віцепрезидент іранської опозиції у Вашингтоні Алі Реза Резазаде вважає, що переговори в Омані — це радше спроба виграти час, ніж реальний прорив.
«США і Іран перебувають у стані стратегічного взаємного шантажу. Вашингтон демонструє військову силу, Тегеран — готовність до ескалації. Але жодна зі сторін насправді не зацікавлена в повномасштабній війні, яка дестабілізує весь Близький Схід», — зазначає Резазаде.
За його словами, найбільш реалістичний сценарій — тимчасова домовленість саме щодо ядерної програми.
«Іран може погодитися на довгострокове замороження ядерних розробок в обмін на часткове зняття санкцій. Це мінімальний компроміс, який дозволяє обом сторонам оголосити про дипломатичний успіх», — пояснює експерт.
Водночас він наголошує, що питання балістичних ракет і підтримки іранських проксі-сил практично не мають шансів на вирішення.
«Для режиму в Тегерані ракети — це питання виживання, особливо з огляду на загрозу з боку Ізраїлю. А регіональні угруповання — ключовий інструмент впливу Ірану. Тут жодних реальних поступок не буде», — підкреслює Резазаде.
На його думку, навіть у разі підписання спільної заяви про продовження діалогу й відмову від військових дій, йтиметься лише про відтермінування конфлікту.
«Ці переговори можуть дати паузу, але не стратегічне рішення. Протиріччя між США та Іраном мають системний характер, і вони не зникнуть без глибокої трансформації самого іранського режиму», — резюмує експерт.

#алірезазаде #резазаде #іран #сша #переговори #оман #ядернапрограма #близькийсхід #міжнароднапека #геополітика
Володимир Путін своїм виступом на з'їзді «Єдиної Росії» продемонстрував, що Кремль не налаштований згортати війну проти України та продовжує готувати російське суспільство до затяжного протистояння.
Військово-морські сили США розглядають можливість перейменувати новий авіаносець класу «Форд» USS Doris Miller на честь президента США Дональда Трампа. Якщо це рішення ухвалять, американський флот уперше отримає авіаносець, названий на честь чинного глави держави.
У Росії різко погіршилися суспільні очікування щодо майбутнього країни. За даними опитування ВЦВГД, у липні 2026 року 66% росіян вважали, що попереду на РФ чекають «важкі часи» — показник, який уже наблизився до рівнів початку 1990-х років.
НАТО розробило детальну концепцію наземних бойових дій на випадок масштабного нападу Росії на країни Альянсу.
Президент США Дональд Трамп опублікував карту, на якій Ормузьку протоку позначено як «нову територію Сполучених Штатів».
Кремль дедалі жорсткіше контролює майбутні вибори до Держдуми РФ, хоча опозиційні сили давно не становлять реальної загрози для влади Володимира Путіна.
Прем’єр-міністр Великої Британії Енді Бернем заявив, що Лондон не має наміру змінювати курс на підтримку України після погроз Москви через використання безпілотників для ударів по російських цілях.
Лід: Війна на Близькому Сході несподівано зіграла на руку російській економіці: різке подорожчання нафти та іншої сировини дало Кремлю мільярдний приріст експортної виручки. За підсумками другого кварталу Росія отримала від експорту $125,7 млрд — приблизно на $28 млрд, або 27%, більше, ніж за аналогічний період минулого року.
Президентка Молдови Мая Санду заявила, що не всі російські безпілотники опиняються в повітряному просторі її країни випадково. За її словами, частина дронів, судячи з траєкторії руху, може бути спрямована туди навмисно, що створює небезпеку для населення та посилює загрозу для країн регіону.
НАТО розробило детальний сценарій дій на випадок вторгнення Росії до Естонії, Латвії або Литви.
Володимир Путін своїм виступом на з'їзді «Єдиної Росії» продемонстрував, що Кремль не налаштований згортати війну проти України та продовжує готувати російське суспільство до затяжного протистояння.
Військово-морські сили США розглядають можливість перейменувати новий авіаносець класу «Форд» USS Doris Miller на честь президента США Дональда Трампа. Якщо це рішення ухвалять, американський флот уперше отримає авіаносець, названий на честь чинного глави держави.
У Росії різко погіршилися суспільні очікування щодо майбутнього країни. За даними опитування ВЦВГД, у липні 2026 року 66% росіян вважали, що попереду на РФ чекають «важкі часи» — показник, який уже наблизився до рівнів початку 1990-х років.
НАТО розробило детальну концепцію наземних бойових дій на випадок масштабного нападу Росії на країни Альянсу.