Переговори США та Ірану зайшли в глухий кут: ризик військового сценарію зростає — Алі Реза Резазаде
У Женеві відбувся черговий раунд переговорів між Сполученими Штатами та Іраном щодо ядерної програми Тегерана, зустріч завершилася без укладення угоди. Попри заяви окремих посадовців про «прогрес», сторони залишаються далекими від компромісу з ключових питань.
За даними видання, представники США Стів Віткофф і Джаред Кушнер наполягали на знищенні трьох основних ядерних об’єктів Ірану — у Фордо, Натанзі та Ісфахані — а також на передачі всіх запасів збагаченого урану до США. Крім того, Вашингтон вимагає безстрокової угоди без часових обмежень, на відміну від домовленостей, укладених за адміністрації Барака Обами.
Іран, у свою чергу, відкинув вимогу щодо передачі запасів урану за кордон, а також виступив проти повного припинення збагачення та демонтажу ядерної інфраструктури. Водночас Тегеран запропонував варіанти компромісу — зниження рівня збагачення з 60% до 1,5%, тимчасове призупинення збагачення або створення арабсько-іранського консорціуму з переробки урану.
Міжнародний експерт і перший віцепрезидент іранської опозиції у Вашингтоні Алі Реза Резазаде вважає, що нинішній етап переговорів є критичним. «Ми бачимо принципове зіткнення позицій. США прагнуть не просто обмежити програму, а фактично її демонтувати. Іран же намагається зберегти ключові елементи як гарантію суверенітету й інструмент стримування», — зазначає він.
За словами Резазаде, посилення військової присутності США в регіоні та жорстка риторика Дональда Трампа створюють додатковий тиск. «Це класична стратегія переговорів через силу. Вашингтон демонструє готовність до альтернативного сценарію, якщо дипломатія провалиться», — підкреслює експерт.
Водночас він застерігає, що провал переговорів може мати серйозні наслідки для регіональної безпеки. «Якщо компроміс не буде знайдено, питання іранської ядерної програми може перейти з дипломатичної площини у військову. І це вже зовсім інший рівень ризиків — не лише для Ірану, а й для всього Близького Сходу», — наголошує Резазаде.
На його думку, наступні технічні консультації у Відні стануть вирішальними. «Сторони ще мають простір для маневру, але часу залишається дедалі менше. Це може бути останній шанс уникнути ескалації», — резюмує експерт.

#алірезазаде #резазаде #іран #сша #ядернаугода #переговори #женевa #міжнароднабезпека
Російський президент Володимир Путін заявив про можливість застосування нової ракети “Орєшнік” із ядерними боєголовками, що викликало хвилю занепокоєння у світі. Кремль оприлюднив відео, яке стало черговим інструментом пропаганди та психологічного тиску на міжнародну спільноту.
Путін переконує Трампа у перемозі, але його армія загрузла на фронті — Зеленський називає це черговим прикладом російської пропаганди, яка не відповідає реальності.
Американський президент Дональд Трамп оголосив, що готовий направити своїх представників до Москви для переговорів. У Києві та Вашингтоні цей крок розглядають як потенційний дипломатичний маневр, який може змінити баланс сил у війні, але водночас викликає сумніви щодо реальних намірів Кремля.
Поки Володимир Путін готується до найпохмурішого параду за роки правління, навіть лояльні до Кремля голоси починають звучати інакше. Bloomberg пише, що росіяни втомилися від нескінченного конфлікту, який руйнує їхнє життя, і дедалі частіше звинувачують владу у провалі.
У Кремлі заявили, що Володимир Путін готовий до діалогу з Європейським Союзом, проте сам ініціювати контакти не буде. Дмитро Пєсков пояснив, що Росія «не була ініціатором» розриву відносин, і тепер чекає, коли ЄС сам звернеться до Москви.
У Москві готуються до параду 9 травня так, ніби це фронтова операція: Кремль оголосив про посилені заходи безпеки для Володимира Путіна, прикриваючи страх перед Україною та власними внутрішніми загрозами.
Юрій Ушаков, найближчий радник Володимира Путіна, зробив фрейдівську обмовку, яка розкрила справжні наміри Кремля. Замість обіцянок миру він фактично визнав, що Росія прагне лише паузи у війні, аби перегрупуватися.
За даними російських джерел, доходи від нафти та газу у квітні 2026 року склали лише близько 100 мільярдів рублів замість прогнозованого трильйона. Це означає, що Кремль втратив основне джерело фінансування війни та соціальних програм, а дефіцит бюджету стрімко зростає.
The Washington Post пише про загострення протистояння між адміністрацією Путіна, яку курує Сергій Кирієнко, та силовими структурами на чолі з ФСБ. На тлі падіння економіки, блокування інтернету та зростання суспільного невдоволення Кремль опинився у вирі внутрішньої боротьби, яка може підірвати стабільність влади.
Російський президент Володимир Путін заявив про можливість застосування нової ракети “Орєшнік” із ядерними боєголовками, що викликало хвилю занепокоєння у світі. Кремль оприлюднив відео, яке стало черговим інструментом пропаганди та психологічного тиску на міжнародну спільноту.
Путін переконує Трампа у перемозі, але його армія загрузла на фронті — Зеленський називає це черговим прикладом російської пропаганди, яка не відповідає реальності.
Американський президент Дональд Трамп оголосив, що готовий направити своїх представників до Москви для переговорів. У Києві та Вашингтоні цей крок розглядають як потенційний дипломатичний маневр, який може змінити баланс сил у війні, але водночас викликає сумніви щодо реальних намірів Кремля.