Перші дві країни Євросоюзу визнали дії армії РФ геноцидом українців
Естонія стала першою країною Європейського Союзу, яка визнала дії ЗС РФ геноцидом українців. Про це йдеться на офіційному сайті естонського парламенту.
Депутати країн Балтії також закликали ЄС посилити санкції проти РФ, запровадити ембарго на постачання російських енергоресурсів і збільшити військову допомогу Україні. У четвер, 21 квітня, у Рійгікогу проходило додаткове засідання з нагоди офіційного візиту української делегації, яку очолила голова політсили "Слуга народу" Олена Шуляк. Нардепка від президентської фракції назвала голосування парламенту Естонії за визнання геноциду українців "історичним і важливим для пам'яті десятків тисяч жертв".
"Така кваліфікація злочину веде до незворотного судового розгляду. Від виконавців до Володимира Путіна. Наш спільний обов'язок — зробити так, щоб це ніколи більше не повторилося, ніде, в жодній країні. Я вірю, що разом ми зможемо досягти цієї мети", — додала Шуляк, виступаючи в Рійгікогу перед голосуванням.
Звернення про визнання дій ЗС РФ геноцидом українців підтримали 86 депутатів Естонії. "Російська Федерація вчинила акти геноциду щодо мирного населення, масових звірств на тимчасово окупованих територіях, зокрема у містах Буча, Бородянка, Гостомель, Ірпінь і Маріуполь, а також у багатьох інших населених пунктах України. Акти геноциду полягають у вбивстві, викраденні людей, депортації, позбавлення волі, катуваннях, зґвалтуванні, а також оскверненні трупів", — йдеться у заяві естонських Народних зборів.
Рійгіког закликає парламенти інших країн і міжнародні організації визнати дії російських військовослужбовців геноцидом українського народу, а також надати підтримку в розслідуванні воєнних злочинів ЗС РФ та притягненні до відповідальності винних. Більше того, у своєму зверненні депутати Народних зборів виступили за посилення санкцій проти Росії, запровадження ембарго на постачання енергоносіїв із країни-агресора, і нагадали, що Україна потребує військової та гуманітарної допомоги.
Слідом за Естонією парламент Латвії визнав дії ЗС РФ геноцидом українського народу. Заява про російську агресію та воєнні злочини на території України була одностайно підтримана. "Латвія та її суспільство продемонстрували непохитну підтримку, лояльність і солідарність з Україною та її народом. Ми не повинні забувати про головний актуальний пріоритет — захистити населення України від подальших злочинів проти людяності та допомогти Україні звільнити свою землю від окупантів. Цього можна досягти лише за рахунок термінового та різкого розширення поставок зброї в Україну та негайного припинення імпорту енергоносіїв із Росії Європейським Союзом", — заявив голова комітету Сейму із закордонних справ Ріхард Коль.
Ексдиректор ЦРУ Майкл Морелл визнав: Захід не дослухався достатньо уважно до слів Путіна, коли той відкрито озвучував свої цілі у війні проти України. Він наголосив, що Кремль від самого початку прагнув знищити українську державність і підірвати європейську безпеку, а недооцінка цих планів коштувала світу дорого.
НАТО та Євросоюз виступили із жорсткою заявою після падіння російського дрона на багатоповерхівку в румунському Галаці.
У ніч проти 29 травня російський безпілотник врізався у десятиповерховий житловий будинок у румунському Галаці, поранивши двох людей. Міністр закордонних справ Лумініца Одобеску назвала інцидент «серйозною та безвідповідальною ескалацією» з боку Кремля, яка ставить під загрозу безпеку громадян та регіональну стабільність.
Кая Каллас попередила Європу: переговори з Росією можуть стати небезпечною пасткою, яка відволікає від реальних рішень і грає на руку Кремлю. Вона закликала не дозволити Москві диктувати правила та наголосила, що санкції й ключові рішення залишаються виключно у компетенції європейських держав.
Понтифік під час загальної аудієнції у Ватикані заявив, що з тривогою стежить за війною в Україні, яка останніми днями значно загострилася. Він підкреслив, що війна не створює безпеки, а лише поглиблює проблеми, руйнує домівки та місця молитви, забирає життя невинних людей.
Глава МЗС Польщі Радослав Сікорський наголосив, що сьогодні Росія не має сил для великого наступу проти НАТО, адже супутникова розвідка зафіксувала б підготовку подібного масштабу.
Президент США Дональд Трамп повідомив про результати регулярного медичного обстеження у військово-медичному центрі Волтера Ріда, назвавши їх «ідеальними». Він також заявив, що успішно пройшов когнітивний тест із 30 запитань, який, на його переконання, не зміг би скласти його попередник Барак Обама.
Володимир Путін винайшов новий спосіб заманити росіян у війну проти України: указом він дозволив учасникам бойових дій та їхнім сім’ям не гасити прострочені кредити, але лише тим, хто з 1 травня 2026 року укладе контракт із Міноборони РФ щонайменше на рік.
Карл Більдт наголошує, що Путін та Трамп опинилися у схожій пастці: кожен розпочав війну, яку вважав легкою прогулянкою, але обидва загрузли у хаосі без шансів на перемогу. Кремль не може здолати Україну, а США не здатні зламати Іран, і тепер обидва лідери намагаються врятувати власні режими від краху.
Александр Стубб у своєму інтерв’ю підкреслив, що Європа повинна мати спільну позицію на будь-яких переговорах із Росією. Він заявив, що готовий взяти на себе роль представника ЄС, аби донести до Кремля чіткий меседж: агресія проти України не може залишитися безкарною, а мир можливий лише на справедливих умовах.
Ексдиректор ЦРУ Майкл Морелл визнав: Захід не дослухався достатньо уважно до слів Путіна, коли той відкрито озвучував свої цілі у війні проти України. Він наголосив, що Кремль від самого початку прагнув знищити українську державність і підірвати європейську безпеку, а недооцінка цих планів коштувала світу дорого.
НАТО та Євросоюз виступили із жорсткою заявою після падіння російського дрона на багатоповерхівку в румунському Галаці.
У ніч проти 29 травня російський безпілотник врізався у десятиповерховий житловий будинок у румунському Галаці, поранивши двох людей. Міністр закордонних справ Лумініца Одобеску назвала інцидент «серйозною та безвідповідальною ескалацією» з боку Кремля, яка ставить під загрозу безпеку громадян та регіональну стабільність.
Кая Каллас попередила Європу: переговори з Росією можуть стати небезпечною пасткою, яка відволікає від реальних рішень і грає на руку Кремлю. Вона закликала не дозволити Москві диктувати правила та наголосила, що санкції й ключові рішення залишаються виключно у компетенції європейських держав.