Перші дві країни Євросоюзу визнали дії армії РФ геноцидом українців
Естонія стала першою країною Європейського Союзу, яка визнала дії ЗС РФ геноцидом українців. Про це йдеться на офіційному сайті естонського парламенту.
Депутати країн Балтії також закликали ЄС посилити санкції проти РФ, запровадити ембарго на постачання російських енергоресурсів і збільшити військову допомогу Україні. У четвер, 21 квітня, у Рійгікогу проходило додаткове засідання з нагоди офіційного візиту української делегації, яку очолила голова політсили "Слуга народу" Олена Шуляк. Нардепка від президентської фракції назвала голосування парламенту Естонії за визнання геноциду українців "історичним і важливим для пам'яті десятків тисяч жертв".
"Така кваліфікація злочину веде до незворотного судового розгляду. Від виконавців до Володимира Путіна. Наш спільний обов'язок — зробити так, щоб це ніколи більше не повторилося, ніде, в жодній країні. Я вірю, що разом ми зможемо досягти цієї мети", — додала Шуляк, виступаючи в Рійгікогу перед голосуванням.
Звернення про визнання дій ЗС РФ геноцидом українців підтримали 86 депутатів Естонії. "Російська Федерація вчинила акти геноциду щодо мирного населення, масових звірств на тимчасово окупованих територіях, зокрема у містах Буча, Бородянка, Гостомель, Ірпінь і Маріуполь, а також у багатьох інших населених пунктах України. Акти геноциду полягають у вбивстві, викраденні людей, депортації, позбавлення волі, катуваннях, зґвалтуванні, а також оскверненні трупів", — йдеться у заяві естонських Народних зборів.
Рійгіког закликає парламенти інших країн і міжнародні організації визнати дії російських військовослужбовців геноцидом українського народу, а також надати підтримку в розслідуванні воєнних злочинів ЗС РФ та притягненні до відповідальності винних. Більше того, у своєму зверненні депутати Народних зборів виступили за посилення санкцій проти Росії, запровадження ембарго на постачання енергоносіїв із країни-агресора, і нагадали, що Україна потребує військової та гуманітарної допомоги.
Слідом за Естонією парламент Латвії визнав дії ЗС РФ геноцидом українського народу. Заява про російську агресію та воєнні злочини на території України була одностайно підтримана. "Латвія та її суспільство продемонстрували непохитну підтримку, лояльність і солідарність з Україною та її народом. Ми не повинні забувати про головний актуальний пріоритет — захистити населення України від подальших злочинів проти людяності та допомогти Україні звільнити свою землю від окупантів. Цього можна досягти лише за рахунок термінового та різкого розширення поставок зброї в Україну та негайного припинення імпорту енергоносіїв із Росії Європейським Союзом", — заявив голова комітету Сейму із закордонних справ Ріхард Коль.
Президент США Дональд Трамп пообіцяв знову повернутися до питання санкцій проти Росії та запевнив у продовженні підтримки України, що у Києві розцінили як важливий сигнал для Кремля.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.
Помічник Володимира Путіна Юрій Ушаков заявив, що європейські лідери нібито намагалися змінити позицію президента США Дональда Трампа щодо війни в Україні під час саміту «Групи семи» у Франції, назвавши їхні аргументи «некорисними» для Москви.
Голова Європейської ради Антоніу Кошта двічі проводив непублічні контакти з представниками Кремля щодо війни Росії проти України, намагаючись з’ясувати можливі дипломатичні шляхи завершення бойових дій.
Американські демократи заявили, що після перемоги на виборах мають намір відновити тіснішу координацію зі своїми європейськими партнерами щодо підтримки України та закликали не списувати їх із політичної гри.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що Китай відіграє важливу роль у підтримці російської військової машини, допомагаючи Москві обходити міжнародні обмеження, і закликав Пекін врахувати наслідки такої політики.
Президент Росії Володимир Путін провів телефонну розмову з президентом США Дональдом Трампом, під час якої, за повідомленнями ЗМІ, порушував тему війни проти України та намагався представити власне бачення ситуації на фронті.
Президент США Дональд Трамп і російський лідер Володимир Путін опинилися у ситуації, коли вихід із розпочатих ними криз стає дедалі складнішим. Оглядач The Washington Post Девід Ігнатіус заявив, що обидва політики потрапили у «пастку влади», де визнання помилок може коштувати їм політичного впливу.
Президент США Дональд Трамп пообіцяв знову повернутися до питання санкцій проти Росії та запевнив у продовженні підтримки України, що у Києві розцінили як важливий сигнал для Кремля.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.