Перші дві країни Євросоюзу визнали дії армії РФ геноцидом українців
Естонія стала першою країною Європейського Союзу, яка визнала дії ЗС РФ геноцидом українців. Про це йдеться на офіційному сайті естонського парламенту.
Депутати країн Балтії також закликали ЄС посилити санкції проти РФ, запровадити ембарго на постачання російських енергоресурсів і збільшити військову допомогу Україні. У четвер, 21 квітня, у Рійгікогу проходило додаткове засідання з нагоди офіційного візиту української делегації, яку очолила голова політсили "Слуга народу" Олена Шуляк. Нардепка від президентської фракції назвала голосування парламенту Естонії за визнання геноциду українців "історичним і важливим для пам'яті десятків тисяч жертв".
"Така кваліфікація злочину веде до незворотного судового розгляду. Від виконавців до Володимира Путіна. Наш спільний обов'язок — зробити так, щоб це ніколи більше не повторилося, ніде, в жодній країні. Я вірю, що разом ми зможемо досягти цієї мети", — додала Шуляк, виступаючи в Рійгікогу перед голосуванням.
Звернення про визнання дій ЗС РФ геноцидом українців підтримали 86 депутатів Естонії. "Російська Федерація вчинила акти геноциду щодо мирного населення, масових звірств на тимчасово окупованих територіях, зокрема у містах Буча, Бородянка, Гостомель, Ірпінь і Маріуполь, а також у багатьох інших населених пунктах України. Акти геноциду полягають у вбивстві, викраденні людей, депортації, позбавлення волі, катуваннях, зґвалтуванні, а також оскверненні трупів", — йдеться у заяві естонських Народних зборів.
Рійгіког закликає парламенти інших країн і міжнародні організації визнати дії російських військовослужбовців геноцидом українського народу, а також надати підтримку в розслідуванні воєнних злочинів ЗС РФ та притягненні до відповідальності винних. Більше того, у своєму зверненні депутати Народних зборів виступили за посилення санкцій проти Росії, запровадження ембарго на постачання енергоносіїв із країни-агресора, і нагадали, що Україна потребує військової та гуманітарної допомоги.
Слідом за Естонією парламент Латвії визнав дії ЗС РФ геноцидом українського народу. Заява про російську агресію та воєнні злочини на території України була одностайно підтримана. "Латвія та її суспільство продемонстрували непохитну підтримку, лояльність і солідарність з Україною та її народом. Ми не повинні забувати про головний актуальний пріоритет — захистити населення України від подальших злочинів проти людяності та допомогти Україні звільнити свою землю від окупантів. Цього можна досягти лише за рахунок термінового та різкого розширення поставок зброї в Україну та негайного припинення імпорту енергоносіїв із Росії Європейським Союзом", — заявив голова комітету Сейму із закордонних справ Ріхард Коль.
Після чотирьох тижнів бойових дій проти Ірану Дональд Трамп опинився перед дилемою: укласти недосконалу угоду й піти з конфлікту або ж посилити військові дії, ризикуючи затягнути США у довготривалу війну. На тлі зростання цін на енергоносії та падіння рейтингу підтримки, Білий дім шукає вихід, який би дозволив уникнути «вічної війни», але водночас зберегти контроль над стратегічною Ормузькою протокою.
Президент США прагне закріпити образ переможця, оголосивши про успіх у війні проти Ірану. Експерти зазначають, що така риторика може стати частиною його політичної стратегії, хоча реальна ситуація на фронті залишається складною.
Соціологічні дослідження засвідчили, що підтримка Володимира Путіна серед росіян стрімко зменшується. Війна проти України, економічні проблеми та мобілізація стали ключовими чинниками, які підірвали його авторитет.
Президент США відкрито визнав, що Вашингтон регулярно забирає озброєння, призначене для України, і використовує його у війні проти Ірану. Він назвав це “постійною практикою” та додав, що американські склади в Європі дозволяють швидко переорієнтовувати ресурси.
Президент США Дональд Трамп заявив, що рішення розпочати бойові дії проти Ірану було неминучим. Він підкреслив, що Вашингтон мусив “вирізати рак”, адже Іран із ядерними амбіціями становить смертельну загрозу, навіть якщо це призводить до економічних потрясінь.
Посол США при НАТО Меттью Вітакер розкрив, що адміністрація Дональда Трампа готує всі можливі сценарії розвитку війни з Іраном — від дипломатичних переговорів до військових дій, аби гарантувати безпеку регіону та зупинити ядерні амбіції Тегерана.
Журналісти Politico викрили мережу, через яку Москва залучає громадян Європи до диверсійних операцій. Під виглядом коротких поїздок і швидкого заробітку людей відправляють у табори, де готують агентів для дестабілізації континенту.
Генсек Організації Об’єднаних Націй Антоніу Гутерріш заявив, що конфлікт на Близькому Сході досяг критичної точки та більше не піддається контролю. Він закликав світових лідерів негайно втрутитися, аби зупинити подальшу ескалацію та гуманітарну катастрофу.
Опитування показало, що лише трохи більше третини американців схвалюють діяльність Дональда Трампа. Зростання цін на бензин та криза довкола війни з Іраном стали ключовими чинниками падіння його популярності.
Після чотирьох тижнів бойових дій проти Ірану Дональд Трамп опинився перед дилемою: укласти недосконалу угоду й піти з конфлікту або ж посилити військові дії, ризикуючи затягнути США у довготривалу війну. На тлі зростання цін на енергоносії та падіння рейтингу підтримки, Білий дім шукає вихід, який би дозволив уникнути «вічної війни», але водночас зберегти контроль над стратегічною Ормузькою протокою.
Президент США прагне закріпити образ переможця, оголосивши про успіх у війні проти Ірану. Експерти зазначають, що така риторика може стати частиною його політичної стратегії, хоча реальна ситуація на фронті залишається складною.
Соціологічні дослідження засвідчили, що підтримка Володимира Путіна серед росіян стрімко зменшується. Війна проти України, економічні проблеми та мобілізація стали ключовими чинниками, які підірвали його авторитет.
Президент США відкрито визнав, що Вашингтон регулярно забирає озброєння, призначене для України, і використовує його у війні проти Ірану. Він назвав це “постійною практикою” та додав, що американські склади в Європі дозволяють швидко переорієнтовувати ресурси.