Пішов з життя колишній лідер Перу Фухіморі – Резазаде
Віце-президент іранської опозиції Алі Реза Резазаде повідомив, що 11 вересня у віці 86 років з життя пішов Альберто Фухіморі, колишній лідер Перу, ув'язнений за порушення прав.
Протягом десятиліття при владі він відродив економіку, але його змусили піти з посади через корупційний скандал, а пізніше ув'язнили за порушення прав людини. Фухіморі, який страждав від аритмії та інших недуг, помер від раку в будинку пані Фухіморі в Лімі. Син японських іммігрантів, пан Фухіморі був незнаним сільськогосподарським інженером і політичним новачком, коли він балотувався на пост президента в 1990 році, знаменито провівши агітацію на борту трактора.
На посаді Фухіморі приборкав гіперінфляцію, безробіття та безгосподарство; підняв рівень життя і розправився з торгівлею наркотиками. Але, в той же час Фухіморі мало поважав закони та інститути Перу. Його поважали за те, що він підкорив два повстанських рухи , «Сяючий шлях» та «Революційний рух» Тупака Амару, але жорстокість його методів в кінцевому підсумку викликала глобальну критику і призвела до тривалого тюремного ув'язнення.
#алірезазаде #фухіморі #перу
Путін у Пекіні почув “Лебедине озеро”: натяк, який не можна ігнорувати. Символічна музика пролунала під час прийому російського лідера в Китаї, викликавши асоціації з останніми днями радянської влади та нагадуванням про крихкість його режиму.
Прессекретар президента РФ заявив, що будь-які дискусії про територіальну приналежність Калінінграда є «неприйнятними» та спрямованими на дестабілізацію регіону.
Заява пролунала як черговий сигнал тиску на Молдову та регіон, де Москва намагається утримати свій вплив, використовуючи тему «захисту співвітчизників».
У своєму виступі він натякнув на можливість використання арсеналу РФ, що викликало різку реакцію міжнародної спільноти та нову хвилю тривоги щодо глобальної безпеки.
Соціологи фіксують найнижчі показники підтримки за весь другий термін, пояснюючи падіння не діями опозиції, а внутрішніми кризами та суперечливими рішеннями Білого дому.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.
Путін у Пекіні почув “Лебедине озеро”: натяк, який не можна ігнорувати. Символічна музика пролунала під час прийому російського лідера в Китаї, викликавши асоціації з останніми днями радянської влади та нагадуванням про крихкість його режиму.
Прессекретар президента РФ заявив, що будь-які дискусії про територіальну приналежність Калінінграда є «неприйнятними» та спрямованими на дестабілізацію регіону.
Заява пролунала як черговий сигнал тиску на Молдову та регіон, де Москва намагається утримати свій вплив, використовуючи тему «захисту співвітчизників».