Помічники Байдена намагаються збалансувати акцент на національній єдності після замаху на Трампа - Алі Реза Резазаде
Лідер іранської опозиції у Вашингтоні Алі Реза Резазаде вказує, що президент Сполучених Штатів Джо Байден разом із своєю командою прагне зробити акцент на національній єдності після замаху на вбивство Дональда Трампа.
Байден вважає, що така прикра подія перевернула і без того бурхливу президентську гонку.
"Замах на Дональда Трампа - це прикро та ми повинні знизити температуру в нашій політиці…але це не означає, що ми повинні перестати говорити правду", - сказав Байден.
Байден почав промову з того, що сказав, що молиться за Дональда Трампа, який був поранений під час суботньої стрілянини та після швидко перейшов у силову справу проти колишнього президента. Він критикував Трампа за ігнорування політичного насильства у випадках з чорношкірими.
Промова була покликана зміцнити політичну базу Байдена і перегорнути сторінку в його президентській кампанії. Більше двох тижнів Байдену було важко вийти до народу після свого невдалого виступу в дебатах 27 червня.
Замах на вбивство в суботу та рішення судді про відхилення однієї з федеральних справ Трампа в понеділок - з розгортанням Республіканської національної конвенції - схоже, запропонували принаймні тимчасову можливість Байдену змінити тему та переорієнтувати гонку на свого опонента.
Помічники Байдена працюють над тим, щоб забезпечити гідну відповідь на суботню стрілянину на мітингу Трампа, прагнучи збалансувати акцент на національній єдності із закликом до демократів твердо стояти з Байденом.
#алірезазаде #трамп #байден #сша
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.
Помічник Володимира Путіна Юрій Ушаков заявив, що європейські лідери нібито намагалися змінити позицію президента США Дональда Трампа щодо війни в Україні під час саміту «Групи семи» у Франції, назвавши їхні аргументи «некорисними» для Москви.
Голова Європейської ради Антоніу Кошта двічі проводив непублічні контакти з представниками Кремля щодо війни Росії проти України, намагаючись з’ясувати можливі дипломатичні шляхи завершення бойових дій.
Американські демократи заявили, що після перемоги на виборах мають намір відновити тіснішу координацію зі своїми європейськими партнерами щодо підтримки України та закликали не списувати їх із політичної гри.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що Китай відіграє важливу роль у підтримці російської військової машини, допомагаючи Москві обходити міжнародні обмеження, і закликав Пекін врахувати наслідки такої політики.
Президент Росії Володимир Путін провів телефонну розмову з президентом США Дональдом Трампом, під час якої, за повідомленнями ЗМІ, порушував тему війни проти України та намагався представити власне бачення ситуації на фронті.
Президент США Дональд Трамп і російський лідер Володимир Путін опинилися у ситуації, коли вихід із розпочатих ними криз стає дедалі складнішим. Оглядач The Washington Post Девід Ігнатіус заявив, що обидва політики потрапили у «пастку влади», де визнання помилок може коштувати їм політичного впливу.
Російський лідер Володимир Путін знову підписав указ про збільшення штатної чисельності Збройних сил РФ, що стало вже другим таким рішенням із початку 2026 року. Нове розширення російської армії відбувається на тлі триваючої війни проти України та зростання військових потреб Кремля.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.
Помічник Володимира Путіна Юрій Ушаков заявив, що європейські лідери нібито намагалися змінити позицію президента США Дональда Трампа щодо війни в Україні під час саміту «Групи семи» у Франції, назвавши їхні аргументи «некорисними» для Москви.