Постпред Ірану при ООН назвав ліквідацію Сулеймані початком війни: нові подробиці вбивства генерала
Маджид Тахтім-Раванчі прирівняв вбивство іранського генерала Касема Сулеймані до розв'язування війни.
Іран не зможе "просто закрити очі" на те, що сталося, і в подальшому США очікує "помста, жорстока помста". Про це в ефірі CNN заявив постійний представник Ірану при ООН Маджид Тахтім-Раванчі.
"Минулої ночі вони почали війну, зробивши терористичний акт проти одного з наших найвищих генералів. Відповідна реакція на військову акцію – це військова акція", – сказав Тахт-Раванчі.

Тим часом агентство Blooomberg з посиланням на свої джерела розкрило деталі ліквідації Сулеймані. За їхніми даними, ліквідація іранського генерала секретно обговорювалася з вузьким колом радників Трампа, про неї не знали співробітники Білого дому.
За даними агентства, Трамп прийняв рішення про ліквідацію Сулеймані після атаки на військову базу США 27 грудня, в результаті якої загинув американський контрактник. Після нападу президент США доручив високопоставленим помічникам почати розробку авіаудару по генералу.
Поки адміністрація планувала удар, Трамп займався тим, що зовні було схоже на його звичайну відпускну діяльність. Зокрема, після Різдва він регулярно їздив в свою приватну резиденцію в Мар-а-Лаго. Агентство відзначає, що про підготовку удару не поінформували конгрес, зарубіжних партнерів і навіть відповідальних за зв'язки з громадськістю співробітників Білого дому.
Одне з джерел Bloomberg повідомило, що американські військові безпосередньо не стежили за Сулеймані перед атакою, проте ракетний обстріл був запущений, коли розвідка повідомила, що іранський генерал, можливо, знаходиться в аеропорту Багдада. Ще двоє співрозмовників агентства стверджують, що США точно знали, коли Сулеймані, який прибув з Лівану або Сирії, приземлився в Багдаді.
Повідомлялося, що генерал Солеймані активно розробляв плани нападу на американців в Іраку і на Близькому Сході.
"За несправедливе вбивство Сулеймані буде здійснена нищівна помста. Ми помстимося всім, хто був причетний до його вбивства", – сказав Хатамі.
Соціологи фіксують найнижчі показники підтримки за весь другий термін, пояснюючи падіння не діями опозиції, а внутрішніми кризами та суперечливими рішеннями Білого дому.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.
Це перша настільки відверта оцінка дій Кремля від китайського лідера, яка пролунала на тлі патової ситуації у війні та офіційного візиту Путіна до Пекіна.
Москва прагне показати, що союз із Китаєм стає головною опорою для Росії у протистоянні із Заходом.
У заяві Дмитра Пєскова пролунало підтвердження готовності Кремля до контактів із європейськими лідерами. Водночас він дав зрозуміти, що Москва прагне визначати формат і учасників переговорів. У Європі ж наголошують, що справжній діалог можливий лише після завершення війни та відновлення територіальної цілісності України.
Російський пропагандист поставив речнику Кремля Дмитру Пєскову незручне запитання про ядерну зброю, змусивши його виправдовуватися щодо готовності Москви застосувати ракети проти України.
Будівництво нової бальної зали Дональда Трампа у Вашингтоні зіткнулося з серйозною юридичною перешкодою: федеральний суддя заборонив продовжувати роботи через відсутність схвалення Конгресу.
Соціологи фіксують найнижчі показники підтримки за весь другий термін, пояснюючи падіння не діями опозиції, а внутрішніми кризами та суперечливими рішеннями Білого дому.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.