Пранкери від імені Кличко намагалися розіграти мера Праги через знесення пам'ятника Конєву
Пранкери Олексій Столяров (Лексус) та Володимир Кузнєцов (Вован) вирішили зателефонувати до мера Праги Зденека Гржіба. Чиновник здогадався, що його намагаються розіграти.
Вони поговорили про пам'ятник радянському маршалу Івану Конєву. Запис розмови опубліковано на YouTube 9 травня.
Один з ініціаторів розіграшу представився мером Києва Віталієм Кличком. На запису його співрозмовник розмірковував про події 1945 року. Він заявив, що радянська армія прийшла в Прагу занадто пізно, оскільки відбулось повстання, тому місцеві мешканці від фашистського режиму звільнили себе самі.
Людина, голос якої схожий на голос мера Праги, прокоментувала знесення пам’ятнику маршалу Конєву. Чиновник назвав монумент власністю району «Прага-6»: «Чеська Республіка - це не ваші диктаторські штучки в Росії».
Пам'ятник радянському полководцю було встановлено у Празі в 1980 році. Чехи вважали його символом гніту та окупації. У 2020 році монумент демонтували.
Раніше ASPI news стало відомо, що надреп Ілля Кива назвав прем'єра Дениса Шмигаля «ворогом Батьківщини» через відмову святкувати День Перемоги. Також стало відомо, що пам'ятник Миколі Щорсу у Києві перенесуть на територію Херсонської області.
Російський лідер Володимир Путін різко розширив систему власної безпеки, збільшивши чисельність співробітників служби, яка відповідає за його охорону, до рекордного рівня з початку повномасштабної війни проти України.
Російський правитель Володимир Путін уперше публічно визнав, що під час зустрічі з президентом США Дональдом Трампом в Анкориджі не було укладено жодних офіційних домовленостей щодо завершення війни проти України.
Російський правитель Володимир Путін знову збільшує штат служби, яка відповідає за його особисту безпеку, на тлі затяжної війни проти України та зростання внутрішніх викликів для Кремля.
Російський правитель Володимир Путін може втратити владу протягом найближчих кількох років, якщо збережуться нинішні тенденції — зростання військового тиску, внутрішня напруга серед еліт та послаблення зовнішньої підтримки Москви.
Джо Байден виступив із різкою критикою на адресу чинного глави Білого дому Дональда Трампа, заявивши, що його політика шкодить американським інституціям, міжнародній ролі країни та відносинам із союзниками.
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров публічно розкритикував висловлювання державного секретаря США Марко Рубіо, який заявив про відсутність будь-яких домовленостей щодо врегулювання війни в Україні під час контактів, пов’язаних із зустріччю на Алясці.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що Північноатлантичний альянс має зосередитися на посиленні власної обороноздатності, розвитку військової промисловості та підтримці партнерів, які протистоять агресії.
Державний секретар США Марко Рубіо заявив, що під час зустрічі президента США Дональда Трампа з російським лідером Володимиром Путіним на Алясці не було укладено жодних домовленостей щодо України.
Глава МЗС Росії Сергій Лавров заявив, що Москва очікує пояснень від Вашингтона щодо нібито зміни позиції президента США Дональда Трампа у питанні війни Росії проти України після саміту «Групи семи» у Франції.
Колишній президент Росії та заступник голови Ради безпеки РФ Дмитро Медведєв зробив чергову різку заяву на адресу Німеччини, звинувативши сучасне німецьке керівництво у зв’язках із нацистським минулим.
Російський лідер Володимир Путін різко розширив систему власної безпеки, збільшивши чисельність співробітників служби, яка відповідає за його охорону, до рекордного рівня з початку повномасштабної війни проти України.
Російський правитель Володимир Путін уперше публічно визнав, що під час зустрічі з президентом США Дональдом Трампом в Анкориджі не було укладено жодних офіційних домовленостей щодо завершення війни проти України.
Російський правитель Володимир Путін знову збільшує штат служби, яка відповідає за його особисту безпеку, на тлі затяжної війни проти України та зростання внутрішніх викликів для Кремля.
Російський правитель Володимир Путін може втратити владу протягом найближчих кількох років, якщо збережуться нинішні тенденції — зростання військового тиску, внутрішня напруга серед еліт та послаблення зовнішньої підтримки Москви.