Прискорена видача українцям паспортів РФ перешкоджає встановленню миру на Донбасі, — Волкер
План Кремля прискореної видачі російських паспортів українцям, які проживають на тимчасово – окупованих територіях Донбасу суперечить Мінськими угодами.
Про це спеціальний представник Державного департаменту США з питань України Курт Волкер заявив на сторінці в Twitter.
"Прискорення видачі російських паспортів українським громадянам суперечить духу Мінських угод і ставить під загрозу зусилля зі встановлення миру для громадян України", - пише спеціальний представник Державного департаменту США.
Також Курт Волкер зазначив, що Російська Федерація повинна виконувати свої зобов'язання в рамках Мінських угод.
Раніше повідомлялося, що Президент РФ Володимир Путін поширив можливість отримання російського громадянства в спрощеному порядку на жителів підконтрольної Україні частині Донбасу.
Відповідний документ опублікований на порталі правової інформації РФ, повідомляють російські ЗМІ.
В указі Путіна йдеться — прибрати в попередній його версії слова про "окремі райони" Донецької та Луганської областей. Тобто тепер отримати російський паспорт у спрощеному порядку можуть ті особи, які були зареєстровані на будь-якій частині Донецької та Луганської області станом на квітень 2014 року.
Russia needs to fulfill its Minsk obligations. Expediting Russian passports for Ukrainian citizens flies in the face in the spirit of the Minsk agreements and puts at risk efforts to bring peace to the citizens of Ukraine.
— Kurt Volker (@SpecRepUkraine) July 18, 2019
Соціологи фіксують найнижчі показники підтримки за весь другий термін, пояснюючи падіння не діями опозиції, а внутрішніми кризами та суперечливими рішеннями Білого дому.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.
Це перша настільки відверта оцінка дій Кремля від китайського лідера, яка пролунала на тлі патової ситуації у війні та офіційного візиту Путіна до Пекіна.
Москва прагне показати, що союз із Китаєм стає головною опорою для Росії у протистоянні із Заходом.
У заяві Дмитра Пєскова пролунало підтвердження готовності Кремля до контактів із європейськими лідерами. Водночас він дав зрозуміти, що Москва прагне визначати формат і учасників переговорів. У Європі ж наголошують, що справжній діалог можливий лише після завершення війни та відновлення територіальної цілісності України.
Російський пропагандист поставив речнику Кремля Дмитру Пєскову незручне запитання про ядерну зброю, змусивши його виправдовуватися щодо готовності Москви застосувати ракети проти України.
Будівництво нової бальної зали Дональда Трампа у Вашингтоні зіткнулося з серйозною юридичною перешкодою: федеральний суддя заборонив продовжувати роботи через відсутність схвалення Конгресу.
Соціологи фіксують найнижчі показники підтримки за весь другий термін, пояснюючи падіння не діями опозиції, а внутрішніми кризами та суперечливими рішеннями Білого дому.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.