Прискорена видача українцям паспортів РФ перешкоджає встановленню миру на Донбасі, — Волкер
План Кремля прискореної видачі російських паспортів українцям, які проживають на тимчасово – окупованих територіях Донбасу суперечить Мінськими угодами.
Про це спеціальний представник Державного департаменту США з питань України Курт Волкер заявив на сторінці в Twitter.
"Прискорення видачі російських паспортів українським громадянам суперечить духу Мінських угод і ставить під загрозу зусилля зі встановлення миру для громадян України", - пише спеціальний представник Державного департаменту США.
Також Курт Волкер зазначив, що Російська Федерація повинна виконувати свої зобов'язання в рамках Мінських угод.
Раніше повідомлялося, що Президент РФ Володимир Путін поширив можливість отримання російського громадянства в спрощеному порядку на жителів підконтрольної Україні частині Донбасу.
Відповідний документ опублікований на порталі правової інформації РФ, повідомляють російські ЗМІ.
В указі Путіна йдеться — прибрати в попередній його версії слова про "окремі райони" Донецької та Луганської областей. Тобто тепер отримати російський паспорт у спрощеному порядку можуть ті особи, які були зареєстровані на будь-якій частині Донецької та Луганської області станом на квітень 2014 року.
Russia needs to fulfill its Minsk obligations. Expediting Russian passports for Ukrainian citizens flies in the face in the spirit of the Minsk agreements and puts at risk efforts to bring peace to the citizens of Ukraine.
— Kurt Volker (@SpecRepUkraine) July 18, 2019
Президент США Дональд Трамп пообіцяв знову повернутися до питання санкцій проти Росії та запевнив у продовженні підтримки України, що у Києві розцінили як важливий сигнал для Кремля.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.
Помічник Володимира Путіна Юрій Ушаков заявив, що європейські лідери нібито намагалися змінити позицію президента США Дональда Трампа щодо війни в Україні під час саміту «Групи семи» у Франції, назвавши їхні аргументи «некорисними» для Москви.
Голова Європейської ради Антоніу Кошта двічі проводив непублічні контакти з представниками Кремля щодо війни Росії проти України, намагаючись з’ясувати можливі дипломатичні шляхи завершення бойових дій.
Американські демократи заявили, що після перемоги на виборах мають намір відновити тіснішу координацію зі своїми європейськими партнерами щодо підтримки України та закликали не списувати їх із політичної гри.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що Китай відіграє важливу роль у підтримці російської військової машини, допомагаючи Москві обходити міжнародні обмеження, і закликав Пекін врахувати наслідки такої політики.
Президент Росії Володимир Путін провів телефонну розмову з президентом США Дональдом Трампом, під час якої, за повідомленнями ЗМІ, порушував тему війни проти України та намагався представити власне бачення ситуації на фронті.
Президент США Дональд Трамп і російський лідер Володимир Путін опинилися у ситуації, коли вихід із розпочатих ними криз стає дедалі складнішим. Оглядач The Washington Post Девід Ігнатіус заявив, що обидва політики потрапили у «пастку влади», де визнання помилок може коштувати їм політичного впливу.
Президент США Дональд Трамп пообіцяв знову повернутися до питання санкцій проти Росії та запевнив у продовженні підтримки України, що у Києві розцінили як важливий сигнал для Кремля.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.