Прорив греблі в Індії: шестеро людей загинули,18 пропали безвісти
Мусонні зливи в Західній Індії, які встигли завдати країні колосальної шкоди за кілька днів, стали причиною прориву греблі.
В результаті катастрофи загинули 6 осіб і ще 18 зникли безвісти, повідомляє Reuters з посиланням на заяву місцевого чиновника, яка прозвучала в середу, 3 липня.
Вода, що ринула у вівторок, 2 липня після прориву дамби Tiware в прибережному районі Ратнагірі, майже 275 км (170 миль) на південь від Мумбаї, змила десятки будинків, сказав чиновник уряду штату Махараштра.
"Близько 18 осіб зникли безвісти", - додав він. - Шість трупів знайдені.”
Повідомляється, що державні чиновники попросили національні сили реагування на стихійні лиха допомогти знайти зниклих безвісти.
Кожен сезон мусонів, з червня по вересень, Індія потерпає від фатальних інцидентів на об'єктах будівництва і обвалення стін, оскільки опади послаблюють фундаменти погано неякісно зведених конструкцій.
В цілому, останні сезонні дощі завдали істотної шкоди по фінансовому центру Індії в Мумбаї з 18-мільйонним населенням, на цьому тижні.
Крім того, як повідомляється стихія внесла порушення в роботу залізничного та повітряного руху, і призвела до обвалу стіни, в результаті чого загинули майже 30 осіб.
Раніше повідомлялося про те, що стіна, що звалилася в Індії від мусонних дощів стала причиною загибелі 15 осіб.
Соціологи фіксують найнижчі показники підтримки за весь другий термін, пояснюючи падіння не діями опозиції, а внутрішніми кризами та суперечливими рішеннями Білого дому.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.
Це перша настільки відверта оцінка дій Кремля від китайського лідера, яка пролунала на тлі патової ситуації у війні та офіційного візиту Путіна до Пекіна.
Москва прагне показати, що союз із Китаєм стає головною опорою для Росії у протистоянні із Заходом.
У заяві Дмитра Пєскова пролунало підтвердження готовності Кремля до контактів із європейськими лідерами. Водночас він дав зрозуміти, що Москва прагне визначати формат і учасників переговорів. У Європі ж наголошують, що справжній діалог можливий лише після завершення війни та відновлення територіальної цілісності України.
Російський пропагандист поставив речнику Кремля Дмитру Пєскову незручне запитання про ядерну зброю, змусивши його виправдовуватися щодо готовності Москви застосувати ракети проти України.
Будівництво нової бальної зали Дональда Трампа у Вашингтоні зіткнулося з серйозною юридичною перешкодою: федеральний суддя заборонив продовжувати роботи через відсутність схвалення Конгресу.
Соціологи фіксують найнижчі показники підтримки за весь другий термін, пояснюючи падіння не діями опозиції, а внутрішніми кризами та суперечливими рішеннями Білого дому.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.