Путін має зазнати поразки: президент Євроради закликав підтримати Україну
Президент Європейської ради Шарль Мішель заявив, що Путін має зазнати поразки. Це питання безпеки для майбутнього Європи та для майбутнього світу.
Війна в Україні - основне питання порядку денного засідання Європейської ради, яке заплановане на 24-25 березня 2022 року. У ньому також візьме участь президент США Джо Байден, щоб обговорити Україну та трансатлантичну співпрацю.
Шарль Мішель каже, що кілька разів розмовляв з президентами Росії та України з моменту початку війни, намагаючись домовитися про припинення вогню та початок перемовин між сторонами воєнного конфлікту, пише CNN. І каже, що це неймовірно складно, оскільки "ми не впевнені у щирості російського уряду. Ми не наївні - ми думаємо, що вони намагаються атакувати українських військових, щоб зміцнити свої позиції на переговорах", - зазначив Мішель.
Президент Євроради також поділився думкою про введені проти Росії санкції і закликав впроваджувати обмежувальні заходи обережно. "Європа є набагато більш залежною від постачання російських корисних копалин, ніж США. Мета полягає в тому, щоб націлитись на Росію, мета полягає в тому, щоб заподіяти біль Росії. Мета полягає в тому, щоб не завдавати болю собі", — пояснив Мішель.
Нагадаємо, 23 березня Джо Байден підтвердив рішення взяти участь у засіданні Євроради. На ній, окрім всього, має бути вирішене питання введення миротворчих військ в Україну. МЗС Росії вже виступило з протестом.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.
Помічник Володимира Путіна Юрій Ушаков заявив, що європейські лідери нібито намагалися змінити позицію президента США Дональда Трампа щодо війни в Україні під час саміту «Групи семи» у Франції, назвавши їхні аргументи «некорисними» для Москви.
Голова Європейської ради Антоніу Кошта двічі проводив непублічні контакти з представниками Кремля щодо війни Росії проти України, намагаючись з’ясувати можливі дипломатичні шляхи завершення бойових дій.
Американські демократи заявили, що після перемоги на виборах мають намір відновити тіснішу координацію зі своїми європейськими партнерами щодо підтримки України та закликали не списувати їх із політичної гри.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що Китай відіграє важливу роль у підтримці російської військової машини, допомагаючи Москві обходити міжнародні обмеження, і закликав Пекін врахувати наслідки такої політики.
Президент Росії Володимир Путін провів телефонну розмову з президентом США Дональдом Трампом, під час якої, за повідомленнями ЗМІ, порушував тему війни проти України та намагався представити власне бачення ситуації на фронті.
Президент США Дональд Трамп і російський лідер Володимир Путін опинилися у ситуації, коли вихід із розпочатих ними криз стає дедалі складнішим. Оглядач The Washington Post Девід Ігнатіус заявив, що обидва політики потрапили у «пастку влади», де визнання помилок може коштувати їм політичного впливу.
Російський лідер Володимир Путін знову підписав указ про збільшення штатної чисельності Збройних сил РФ, що стало вже другим таким рішенням із початку 2026 року. Нове розширення російської армії відбувається на тлі триваючої війни проти України та зростання військових потреб Кремля.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.
Помічник Володимира Путіна Юрій Ушаков заявив, що європейські лідери нібито намагалися змінити позицію президента США Дональда Трампа щодо війни в Україні під час саміту «Групи семи» у Франції, назвавши їхні аргументи «некорисними» для Москви.