Путін втратив довіру росіян: рейтинг глави Кремля пробив історичний мінімум
Популярність російського "вождя" президента Володимира Путіна, згідно з даними аналітиків "Левада-центр", впала до історичного мінімуму. Виходячи з показників опитувань, рейтинг глави Кремля знизився до 59%.
У графіку рейтингу Путіна - це найнижчий показник, починаючи з 2000 року. Якщо вивчити коливання зростання "популярності" президента РФ, то максимальними показниками "любові" росіян за 20 років припадають на 2008 і 2014 рік. Причому в березні 2014 року, коли відбулася анексія Росією українського Криму, рейтинг Путіна виріс на більш ніж 15 пунктів у порівнянні з аналогічним періодом попереднього, 2013 року (63%).


Також, згідно з графіком, видно, що спад популярності російського президента почався з березня 2019 року. П'ять років після початку агресії в Україні його рейтинг не падав нижче позначки 80%.
У публікації аналітичного центру зазначено, що опитування проводилося в телефонному режимі з 24 – 27 квітня 2020 року за репрезентативною вибіркою населення Росії обсягом 1608 осіб у віці від 18 років і старше. Статистична похибка не перевищує 2,4%. Розподіл відповідей наводиться у відсотках від загального числа опитаних.
Як повідомляло ASPI news, Володимир Путін вважає, що інтеграція країн колишнього Радянського Союзу в один економічно простір "пробиває собі дорогу неминуче". На думку Путіна, процес у напрямку об'єднання рухається повільно через страхи реінкарнації СРСР, а також через опір західних недоброзичливців. У Кремлі впевнені, що економічна перевага, яка зможе конкурувати із західним світом – є головним каменем спотикання в геополітичному ракурсі.
Раніше повідомлялося, що Путін був одним з контактних осіб, інфікованого 19 прем'єр-міністра Росії Михайла Мішустіна. Як відомо, Мішустін зустрічався з президентом РФ Володимиром Путіним 24 березня. Про своє захворювання на Covid - 19 Російський прем'єр повідомив Путіну по відеозв'язку 30 Квітня.
Карл Більдт наголошує, що Путін та Трамп опинилися у схожій пастці: кожен розпочав війну, яку вважав легкою прогулянкою, але обидва загрузли у хаосі без шансів на перемогу. Кремль не може здолати Україну, а США не здатні зламати Іран, і тепер обидва лідери намагаються врятувати власні режими від краху.
Александр Стубб у своєму інтерв’ю підкреслив, що Європа повинна мати спільну позицію на будь-яких переговорах із Росією. Він заявив, що готовий взяти на себе роль представника ЄС, аби донести до Кремля чіткий меседж: агресія проти України не може залишитися безкарною, а мир можливий лише на справедливих умовах.
Інтерв’ю з представниками російського бізнесу, політичних кіл та західних спецслужб показують картину ізольованого Путіна, який зациклений на війні в Україні, тоді як його оточення дедалі більше усвідомлює катастрофічні наслідки для економіки та майбутнього країни.
Кая Каллас назвала удари Росії «огидними терористичними актами», спрямованими на те, щоб убити якомога більше цивільних. Вона наголосила, що використання «Орєшніка» є політичною тактикою залякування та безрозсудним ризиком ядерної ескалації, який свідчить про глухий кут, у який зайшла Москва.
П’ять країн НАТО виступили проти створення фонду щорічної допомоги Україні, який мав би забезпечити стабільне фінансування у розмірі 40 мільярдів євро. Генсек Марк Рютте заявив, що попри відсутність консенсусу, союзники продовжать підтримку Києва, адже це питання безпеки всього континенту.
Американське видання повідомило, що після рішення Дональда Трампа припинити постачання зброї Україні, посольство США в Києві залишилося без належної оборони. Це стало сигналом про різку зміну політики Вашингтона, яка поставила під сумнів безпеку дипломатів та стратегічну підтримку України.
Путін у Пекіні почув “Лебедине озеро”: натяк, який не можна ігнорувати. Символічна музика пролунала під час прийому російського лідера в Китаї, викликавши асоціації з останніми днями радянської влади та нагадуванням про крихкість його режиму.
Прессекретар президента РФ заявив, що будь-які дискусії про територіальну приналежність Калінінграда є «неприйнятними» та спрямованими на дестабілізацію регіону.
Заява пролунала як черговий сигнал тиску на Молдову та регіон, де Москва намагається утримати свій вплив, використовуючи тему «захисту співвітчизників».
Карл Більдт наголошує, що Путін та Трамп опинилися у схожій пастці: кожен розпочав війну, яку вважав легкою прогулянкою, але обидва загрузли у хаосі без шансів на перемогу. Кремль не може здолати Україну, а США не здатні зламати Іран, і тепер обидва лідери намагаються врятувати власні режими від краху.
Александр Стубб у своєму інтерв’ю підкреслив, що Європа повинна мати спільну позицію на будь-яких переговорах із Росією. Він заявив, що готовий взяти на себе роль представника ЄС, аби донести до Кремля чіткий меседж: агресія проти України не може залишитися безкарною, а мир можливий лише на справедливих умовах.
Інтерв’ю з представниками російського бізнесу, політичних кіл та західних спецслужб показують картину ізольованого Путіна, який зациклений на війні в Україні, тоді як його оточення дедалі більше усвідомлює катастрофічні наслідки для економіки та майбутнього країни.
Кая Каллас назвала удари Росії «огидними терористичними актами», спрямованими на те, щоб убити якомога більше цивільних. Вона наголосила, що використання «Орєшніка» є політичною тактикою залякування та безрозсудним ризиком ядерної ескалації, який свідчить про глухий кут, у який зайшла Москва.