Путіну не можна довіряти, його можна лише стримувати – фон дер Ляєн
Глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що ЄС хоче задіяти усі свої фінансові важелі для посилення і прискорення оборонного виробництва на тлі все більшої ворожості Росії.
Про це вона сказала у виступі в Європарламенті. Вона наголосила, що нині існує нагальна потреба заповнити прогалини у військовому постачанні України і надати Україні надійні гарантії безпеки, але також – забезпечити безпеку всього європейського континенту. "Путін знову і знову доводить, що він є ворожим сусідом. Йому не можна довіряти, його можна лише стримувати", – пояснила фон дер Ляєн.
За її словами, російський військовий комплекс перевершує європейський, а Кремль витрачає на озброєння більше, ніж вся Європа разом узята. "Європейський парламент роками стверджував, що Європа повинна робити більше. І ви були абсолютно праві. У цю більш небезпечну епоху Європа повинна активізуватися. І це мета плану, який я представила лідерам ЄС минулого тижня. Його логіка проста: Ми хочемо задіяти усі фінансові важелі, які у нас є, для посилення і прискорення нашого оборонного виробництва", – сказала фон дер Ляєн.
Путін у Пекіні почув “Лебедине озеро”: натяк, який не можна ігнорувати. Символічна музика пролунала під час прийому російського лідера в Китаї, викликавши асоціації з останніми днями радянської влади та нагадуванням про крихкість його режиму.
Прессекретар президента РФ заявив, що будь-які дискусії про територіальну приналежність Калінінграда є «неприйнятними» та спрямованими на дестабілізацію регіону.
Заява пролунала як черговий сигнал тиску на Молдову та регіон, де Москва намагається утримати свій вплив, використовуючи тему «захисту співвітчизників».
У своєму виступі він натякнув на можливість використання арсеналу РФ, що викликало різку реакцію міжнародної спільноти та нову хвилю тривоги щодо глобальної безпеки.
Соціологи фіксують найнижчі показники підтримки за весь другий термін, пояснюючи падіння не діями опозиції, а внутрішніми кризами та суперечливими рішеннями Білого дому.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.
Путін у Пекіні почув “Лебедине озеро”: натяк, який не можна ігнорувати. Символічна музика пролунала під час прийому російського лідера в Китаї, викликавши асоціації з останніми днями радянської влади та нагадуванням про крихкість його режиму.
Прессекретар президента РФ заявив, що будь-які дискусії про територіальну приналежність Калінінграда є «неприйнятними» та спрямованими на дестабілізацію регіону.
Заява пролунала як черговий сигнал тиску на Молдову та регіон, де Москва намагається утримати свій вплив, використовуючи тему «захисту співвітчизників».