Республіканці не можуть домовитися щодо планів Трампа з податків і безпеки кордонів – Резазаде
Перший віце-президент іранської опозиції у Вашингтоні Алі Реза Резазаде вказав, що після зустрічі з Дональдом Трампом, республіканці в Сенаті та Палаті представників залишилися розділеними щодо того, як реалізувати його передвиборчі обіцянки.
Головні питання стосуються посилення безпеки кордонів, енергетичної політики та зниження податків.
Палата представників пропонує об’єднати всі пріоритети Трампа в один великий законопроєкт. Це дозволило б швидко реалізувати його програму. Натомість Сенат вважає за краще розділити ці пропозиції на два законопроєкти. Перший стосуватиметься національної безпеки та енергетики, а другий – податкових питань і витрат. Таким чином, спершу можна було б досягти швидких результатів у простіших сферах.
Трамп прибув до Вашингтона, щоб спробувати знайти компроміс. На зустрічі він вислухав обидві сторони та заявив, що підтримає будь-який підхід. Для нього головне – досягти результату. “Будь це один законопроект чи два, це буде зроблено. Кінцевий результат буде однаковий”, – сказав Трамп.
Президент обіцяв посилення безпеки кордонів, масову депортацію нелегальних іммігрантів, нові витрати на оборону та продовження своїх податкових пільг для великих бізнесів і громадян. Проте ці заходи можуть виявитися дуже дорогими. Багато республіканців вважають, що їх потрібно поєднати зі скороченням витрат федерального уряду.
Крім того, внутрішні суперечки в партії щодо боргової стелі, яку уряд досягне цієї весни, та обмежень витрат ускладнюють шлях для ухвалення цих законопроєктів.
#трамп #республіканці #податки #безпекакордонів #сша #алірезазаде
Карл Більдт наголошує, що Путін та Трамп опинилися у схожій пастці: кожен розпочав війну, яку вважав легкою прогулянкою, але обидва загрузли у хаосі без шансів на перемогу. Кремль не може здолати Україну, а США не здатні зламати Іран, і тепер обидва лідери намагаються врятувати власні режими від краху.
Александр Стубб у своєму інтерв’ю підкреслив, що Європа повинна мати спільну позицію на будь-яких переговорах із Росією. Він заявив, що готовий взяти на себе роль представника ЄС, аби донести до Кремля чіткий меседж: агресія проти України не може залишитися безкарною, а мир можливий лише на справедливих умовах.
Інтерв’ю з представниками російського бізнесу, політичних кіл та західних спецслужб показують картину ізольованого Путіна, який зациклений на війні в Україні, тоді як його оточення дедалі більше усвідомлює катастрофічні наслідки для економіки та майбутнього країни.
Кая Каллас назвала удари Росії «огидними терористичними актами», спрямованими на те, щоб убити якомога більше цивільних. Вона наголосила, що використання «Орєшніка» є політичною тактикою залякування та безрозсудним ризиком ядерної ескалації, який свідчить про глухий кут, у який зайшла Москва.
П’ять країн НАТО виступили проти створення фонду щорічної допомоги Україні, який мав би забезпечити стабільне фінансування у розмірі 40 мільярдів євро. Генсек Марк Рютте заявив, що попри відсутність консенсусу, союзники продовжать підтримку Києва, адже це питання безпеки всього континенту.
Американське видання повідомило, що після рішення Дональда Трампа припинити постачання зброї Україні, посольство США в Києві залишилося без належної оборони. Це стало сигналом про різку зміну політики Вашингтона, яка поставила під сумнів безпеку дипломатів та стратегічну підтримку України.
Путін у Пекіні почув “Лебедине озеро”: натяк, який не можна ігнорувати. Символічна музика пролунала під час прийому російського лідера в Китаї, викликавши асоціації з останніми днями радянської влади та нагадуванням про крихкість його режиму.
Прессекретар президента РФ заявив, що будь-які дискусії про територіальну приналежність Калінінграда є «неприйнятними» та спрямованими на дестабілізацію регіону.
Заява пролунала як черговий сигнал тиску на Молдову та регіон, де Москва намагається утримати свій вплив, використовуючи тему «захисту співвітчизників».
Карл Більдт наголошує, що Путін та Трамп опинилися у схожій пастці: кожен розпочав війну, яку вважав легкою прогулянкою, але обидва загрузли у хаосі без шансів на перемогу. Кремль не може здолати Україну, а США не здатні зламати Іран, і тепер обидва лідери намагаються врятувати власні режими від краху.
Александр Стубб у своєму інтерв’ю підкреслив, що Європа повинна мати спільну позицію на будь-яких переговорах із Росією. Він заявив, що готовий взяти на себе роль представника ЄС, аби донести до Кремля чіткий меседж: агресія проти України не може залишитися безкарною, а мир можливий лише на справедливих умовах.
Інтерв’ю з представниками російського бізнесу, політичних кіл та західних спецслужб показують картину ізольованого Путіна, який зациклений на війні в Україні, тоді як його оточення дедалі більше усвідомлює катастрофічні наслідки для економіки та майбутнього країни.
Кая Каллас назвала удари Росії «огидними терористичними актами», спрямованими на те, щоб убити якомога більше цивільних. Вона наголосила, що використання «Орєшніка» є політичною тактикою залякування та безрозсудним ризиком ядерної ескалації, який свідчить про глухий кут, у який зайшла Москва.