Республіканці не можуть домовитися щодо планів Трампа з податків і безпеки кордонів – Резазаде
Перший віце-президент іранської опозиції у Вашингтоні Алі Реза Резазаде вказав, що після зустрічі з Дональдом Трампом, республіканці в Сенаті та Палаті представників залишилися розділеними щодо того, як реалізувати його передвиборчі обіцянки.
Головні питання стосуються посилення безпеки кордонів, енергетичної політики та зниження податків.
Палата представників пропонує об’єднати всі пріоритети Трампа в один великий законопроєкт. Це дозволило б швидко реалізувати його програму. Натомість Сенат вважає за краще розділити ці пропозиції на два законопроєкти. Перший стосуватиметься національної безпеки та енергетики, а другий – податкових питань і витрат. Таким чином, спершу можна було б досягти швидких результатів у простіших сферах.
Трамп прибув до Вашингтона, щоб спробувати знайти компроміс. На зустрічі він вислухав обидві сторони та заявив, що підтримає будь-який підхід. Для нього головне – досягти результату. “Будь це один законопроект чи два, це буде зроблено. Кінцевий результат буде однаковий”, – сказав Трамп.
Президент обіцяв посилення безпеки кордонів, масову депортацію нелегальних іммігрантів, нові витрати на оборону та продовження своїх податкових пільг для великих бізнесів і громадян. Проте ці заходи можуть виявитися дуже дорогими. Багато республіканців вважають, що їх потрібно поєднати зі скороченням витрат федерального уряду.
Крім того, внутрішні суперечки в партії щодо боргової стелі, яку уряд досягне цієї весни, та обмежень витрат ускладнюють шлях для ухвалення цих законопроєктів.
#трамп #республіканці #податки #безпекакордонів #сша #алірезазаде
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.
Це перша настільки відверта оцінка дій Кремля від китайського лідера, яка пролунала на тлі патової ситуації у війні та офіційного візиту Путіна до Пекіна.
Москва прагне показати, що союз із Китаєм стає головною опорою для Росії у протистоянні із Заходом.
У заяві Дмитра Пєскова пролунало підтвердження готовності Кремля до контактів із європейськими лідерами. Водночас він дав зрозуміти, що Москва прагне визначати формат і учасників переговорів. У Європі ж наголошують, що справжній діалог можливий лише після завершення війни та відновлення територіальної цілісності України.
Російський пропагандист поставив речнику Кремля Дмитру Пєскову незручне запитання про ядерну зброю, змусивши його виправдовуватися щодо готовності Москви застосувати ракети проти України.
Будівництво нової бальної зали Дональда Трампа у Вашингтоні зіткнулося з серйозною юридичною перешкодою: федеральний суддя заборонив продовжувати роботи через відсутність схвалення Конгресу.
Білий дім опублікував фото Дональда Трампа в образі Джеймса Бонда, що одразу викликало хвилю реакцій у світі. Президент США постає у стилізованому костюмі агента 007, тримаючи зброю та демонструючи позу класичного шпигуна.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.