РФ не висловила жалю з приводу вторгнення в Південну Корею російського військового літака, - ЗМІ
Російська Федерація офіційно не приносила вибачень за інцидент з вторгненням літака-розвідника ВПС РФ в небо Південної Кореї, незважаючи на заяви зарубіжних ЗМІ.
У Росії відреагували на публікації в іноземних ЗМІ інформації про "глибокий жаль", який виразила російська сторона, коментуючи вторгнення свого військового судна у повітряний простір Південної Кореї у вівторок, 23 липня.
У середу, 24 липня, низка ЗМІ опублікувала коментар, посилаючись на ІА Yonhap, яке в свою чергу заявило, що "Росія висловила глибоке співчуття у зв'язку з порушенням її військовими літаками повітряного простору Південної Кореї".
Цю інформацію підхопили провідні ЗМІ світу.
Росія висловила глибоке співчуття у зв'язку з порушенням її військовими літаками повітряного простору Південної Кореї, цитує турецьке видання Анадолу агентство Yonhap.
Згідно з публікацією Yonhap, представник президента Південної Кореї Юн До Хана повідомив, що Росія заявила про початок розслідування інциденту і буде вживати необхідні заходи.
У Росії, в свою чергу, зазначили, що не приносили Сеулу вибачень за інцидент з російським військовим літаком, який порушив повітряний простір Південної Кореї.
Про це заявив пресаташе посольства РФ у Сеулі Дмитро Банников, пише Медуза.
"Ми бачили повідомлення в ЗМІ Республіки Корея, в яких цитуються слова, нібито сказані виконуючим обов'язки військового аташе. Ми звернули увагу на ці повідомлення. У зв'язку з цим можемо сказати, що у них багато того, що не відповідає дійсності. Російська сторона офіційних вибачень не приносила", - сказав Банников.
Раніше АСПІ повідомило, що в Міністерстві оборони Росії прокоментували інцидент з російським літаком-розвідником, який вторгся в повітряний простір Південної Кореї, у зв'язку з чим південнокорейські військові змушені були відкрити попереджувальний вогонь.
Також повідомлялося, що військове командування Російської Федерації поінформувало Міністерство оборони Південної Кореї про те, що російський військовий літак, який обстріляли військові Південної Кореї, мабуть, "позапланово увійшов в область через несправність пристрою".
Володимир Путін винайшов новий спосіб заманити росіян у війну проти України: указом він дозволив учасникам бойових дій та їхнім сім’ям не гасити прострочені кредити, але лише тим, хто з 1 травня 2026 року укладе контракт із Міноборони РФ щонайменше на рік.
Карл Більдт наголошує, що Путін та Трамп опинилися у схожій пастці: кожен розпочав війну, яку вважав легкою прогулянкою, але обидва загрузли у хаосі без шансів на перемогу. Кремль не може здолати Україну, а США не здатні зламати Іран, і тепер обидва лідери намагаються врятувати власні режими від краху.
Александр Стубб у своєму інтерв’ю підкреслив, що Європа повинна мати спільну позицію на будь-яких переговорах із Росією. Він заявив, що готовий взяти на себе роль представника ЄС, аби донести до Кремля чіткий меседж: агресія проти України не може залишитися безкарною, а мир можливий лише на справедливих умовах.
Інтерв’ю з представниками російського бізнесу, політичних кіл та західних спецслужб показують картину ізольованого Путіна, який зациклений на війні в Україні, тоді як його оточення дедалі більше усвідомлює катастрофічні наслідки для економіки та майбутнього країни.
Кая Каллас назвала удари Росії «огидними терористичними актами», спрямованими на те, щоб убити якомога більше цивільних. Вона наголосила, що використання «Орєшніка» є політичною тактикою залякування та безрозсудним ризиком ядерної ескалації, який свідчить про глухий кут, у який зайшла Москва.
П’ять країн НАТО виступили проти створення фонду щорічної допомоги Україні, який мав би забезпечити стабільне фінансування у розмірі 40 мільярдів євро. Генсек Марк Рютте заявив, що попри відсутність консенсусу, союзники продовжать підтримку Києва, адже це питання безпеки всього континенту.
Американське видання повідомило, що після рішення Дональда Трампа припинити постачання зброї Україні, посольство США в Києві залишилося без належної оборони. Це стало сигналом про різку зміну політики Вашингтона, яка поставила під сумнів безпеку дипломатів та стратегічну підтримку України.
Путін у Пекіні почув “Лебедине озеро”: натяк, який не можна ігнорувати. Символічна музика пролунала під час прийому російського лідера в Китаї, викликавши асоціації з останніми днями радянської влади та нагадуванням про крихкість його режиму.
Прессекретар президента РФ заявив, що будь-які дискусії про територіальну приналежність Калінінграда є «неприйнятними» та спрямованими на дестабілізацію регіону.
Володимир Путін винайшов новий спосіб заманити росіян у війну проти України: указом він дозволив учасникам бойових дій та їхнім сім’ям не гасити прострочені кредити, але лише тим, хто з 1 травня 2026 року укладе контракт із Міноборони РФ щонайменше на рік.
Карл Більдт наголошує, що Путін та Трамп опинилися у схожій пастці: кожен розпочав війну, яку вважав легкою прогулянкою, але обидва загрузли у хаосі без шансів на перемогу. Кремль не може здолати Україну, а США не здатні зламати Іран, і тепер обидва лідери намагаються врятувати власні режими від краху.
Александр Стубб у своєму інтерв’ю підкреслив, що Європа повинна мати спільну позицію на будь-яких переговорах із Росією. Він заявив, що готовий взяти на себе роль представника ЄС, аби донести до Кремля чіткий меседж: агресія проти України не може залишитися безкарною, а мир можливий лише на справедливих умовах.
Інтерв’ю з представниками російського бізнесу, політичних кіл та західних спецслужб показують картину ізольованого Путіна, який зациклений на війні в Україні, тоді як його оточення дедалі більше усвідомлює катастрофічні наслідки для економіки та майбутнього країни.