РФ не висловила жалю з приводу вторгнення в Південну Корею російського військового літака, - ЗМІ
Російська Федерація офіційно не приносила вибачень за інцидент з вторгненням літака-розвідника ВПС РФ в небо Південної Кореї, незважаючи на заяви зарубіжних ЗМІ.
У Росії відреагували на публікації в іноземних ЗМІ інформації про "глибокий жаль", який виразила російська сторона, коментуючи вторгнення свого військового судна у повітряний простір Південної Кореї у вівторок, 23 липня.
У середу, 24 липня, низка ЗМІ опублікувала коментар, посилаючись на ІА Yonhap, яке в свою чергу заявило, що "Росія висловила глибоке співчуття у зв'язку з порушенням її військовими літаками повітряного простору Південної Кореї".
Цю інформацію підхопили провідні ЗМІ світу.
Росія висловила глибоке співчуття у зв'язку з порушенням її військовими літаками повітряного простору Південної Кореї, цитує турецьке видання Анадолу агентство Yonhap.
Згідно з публікацією Yonhap, представник президента Південної Кореї Юн До Хана повідомив, що Росія заявила про початок розслідування інциденту і буде вживати необхідні заходи.
У Росії, в свою чергу, зазначили, що не приносили Сеулу вибачень за інцидент з російським військовим літаком, який порушив повітряний простір Південної Кореї.
Про це заявив пресаташе посольства РФ у Сеулі Дмитро Банников, пише Медуза.
"Ми бачили повідомлення в ЗМІ Республіки Корея, в яких цитуються слова, нібито сказані виконуючим обов'язки військового аташе. Ми звернули увагу на ці повідомлення. У зв'язку з цим можемо сказати, що у них багато того, що не відповідає дійсності. Російська сторона офіційних вибачень не приносила", - сказав Банников.
Раніше АСПІ повідомило, що в Міністерстві оборони Росії прокоментували інцидент з російським літаком-розвідником, який вторгся в повітряний простір Південної Кореї, у зв'язку з чим південнокорейські військові змушені були відкрити попереджувальний вогонь.
Також повідомлялося, що військове командування Російської Федерації поінформувало Міністерство оборони Південної Кореї про те, що російський військовий літак, який обстріляли військові Південної Кореї, мабуть, "позапланово увійшов в область через несправність пристрою".
Вибори в Угорщині стали точкою напруги для України та Росії: Forbes пояснив, що на кону стоїть не лише внутрішня політика Будапешта, а й майбутнє регіональної безпеки. Результати голосування можуть визначити, чи залишиться Угорщина союзником Кремля, чи відкриє нову сторінку у відносинах із Києвом та ЄС.
Ексвіцепрезидентка США Камала Гарріс заявила, що поки не ухвалювала остаточного рішення щодо можливого балотування у президенти у 2028 році. Її позиція свідчить про прагнення зосередитися на нинішніх викликах, залишаючи питання майбутньої кампанії відкритим.
Рютте кинув виклик традиційній архітектурі НАТО, заявивши, що Європа має позбутися «нездорової залежності» від США, і тим самим відкрив дискусію про нову роль альянсу у світі.
Орбан опинився в епіцентрі геополітичного спектаклю: Кремль і Вашингтон синхронно намагаються втримати його при владі, перетворюючи Будапешт на арену без правил.
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн оголосила, що вимагатиме від прем’єра Угорщини Віктора Орбана термінових пояснень щодо його контактів із Росією.
Венс відреагував на закиди Тегерана щодо порушення перемир’я, заявивши, що Вашингтон діє в межах домовленостей і прагне уникнути ескалації. Його слова пролунали на тлі нових звинувачень з боку Ірану, який наполягає, що США порушили умови тимчасового миру.
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив, що не бачить нічого особливого у своїй метафоричній розмові з президентом Росії Володимиром Путіним, де вони обговорювали образи миші та лева.
Розслідування міжнародних журналістських проєктів показало, що міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіяярто протягом 2023–2025 років регулярно інформував Сергія Лаврова про внутрішні плани ЄС та координував із Москвою блокування рішень, які могли наблизити Україну до членства в Євросоюзі.
Міністерство закордонних справ України відреагувало на заяву віцепрезидента США Джей Ді Венса, який у контексті угорських виборів зробив різкі зауваження щодо Києва.
Американські заяви про «перемогу» в Ірані викликали хвилю критики, адже реальна ситуація на місці далека від тріумфу. Видання Politico наголошує, що Вашингтон намагається подати військові дії як успішні, тоді як факти свідчать про нестабільність, нові загрози та відсутність стратегічного результату.
Вибори в Угорщині стали точкою напруги для України та Росії: Forbes пояснив, що на кону стоїть не лише внутрішня політика Будапешта, а й майбутнє регіональної безпеки. Результати голосування можуть визначити, чи залишиться Угорщина союзником Кремля, чи відкриє нову сторінку у відносинах із Києвом та ЄС.
Ексвіцепрезидентка США Камала Гарріс заявила, що поки не ухвалювала остаточного рішення щодо можливого балотування у президенти у 2028 році. Її позиція свідчить про прагнення зосередитися на нинішніх викликах, залишаючи питання майбутньої кампанії відкритим.
Рютте кинув виклик традиційній архітектурі НАТО, заявивши, що Європа має позбутися «нездорової залежності» від США, і тим самим відкрив дискусію про нову роль альянсу у світі.
Орбан опинився в епіцентрі геополітичного спектаклю: Кремль і Вашингтон синхронно намагаються втримати його при владі, перетворюючи Будапешт на арену без правил.