Рішення Верховного суду США підвищує ставки у питанні введення військ Трампа у міста, де переважають демократи — Алі Реза Резазаде
Рішення Верховного суду США щодо використання Національної гвардії у «синіх» містах стало не просто юридичним нюансом, а потенційним каталізатором небезпечної ескалації у внутрішній політиці Сполучених Штатів.
Фактично суд уникнув прямої відповіді на питання, чи були дії президента Дональда Трампа з мілітаризації правопорядку виправданими, але водночас відкрив двері до ще радикальніших сценаріїв.
Федеральні суди нижчих інстанцій тривалий час розглядали, чи справді ситуація в таких містах, як Чикаго, Лос-Анджелес і Портленд, робила федеральну владу «нездатною» забезпечувати виконання законів без залучення Національної гвардії. Адміністрація Трампа наполягала, що опір депортаційній політиці досяг такого рівня, що цивільні правоохоронні органи більше не справляються.
Однак Верховний суд пішов іншим шляхом. Він визнав розгортання Національної гвардії в Чикаго незаконним, виходячи з трактування поняття «регулярні сили». Судді дійшли висновку, що в контексті законодавства початку ХХ століття йдеться не про цивільні правоохоронні органи, а саме про регулярну армію США. Таким чином, президент може залучати Національну гвардію лише у разі, якщо навіть регулярні військові сили не здатні забезпечити виконання законів. При цьому сам суд підкреслив, що використання армії для внутрішнього правопорядку є «винятковим» заходом.
Міжнародний експерт і перший віцепрезидент іранської опозиції у Вашингтоні Алі Реза Резазаде вважає, що це рішення створює парадоксальну та небезпечну логіку. «Формально суд обмежив президента, але фактично він підштовхує Білий дім до ще жорсткішого кроку — прямого застосування регулярної армії або апеляції до Закону про повстання», — зазначає експерт.
За словами Резазаде, Верховний суд свідомо уникнув політично токсичного питання: чи можна вважати спротив міграційній політиці Трампа формою повстання. «Судді сховалися за законом, але цим самим вони залишили відкритим головне питання — де проходить межа між громадянськими протестами і “повстанням”, яке дозволяє вводити війська», — підкреслює він.
Експерт нагадує, що адміністрація Трампа вже раніше натякала на можливість застосування Закону про повстання, який дозволяє президентові використовувати регулярну армію всередині країни. «Якщо Білий дім почне маркувати заворушення у “синіх” містах як повстання, Верховному суду рано чи пізно доведеться дати пряму відповідь. І це буде набагато важче рішення, ніж технічне тлумачення термінів», — вважає Резазаде.
На його думку, ситуація має значно ширший вимір, ніж внутрішньоамериканський. «Ми бачимо, як у країні з найпотужнішою демократичною традицією світу розмивається межа між цивільним правопорядком і військовою силою. Це створює небезпечний прецедент, за яким уважно спостерігають авторитарні режими», — наголошує експерт.
Резазаде резюмує, що рішення Верховного суду не зняло напругу, а лише відклало неминуче. «Або Вашингтон перегляне курс на мілітаризацію внутрішньої політики, або наступним кроком стане пряме застосування армії. І тоді питання стоятиме не лише про імміграцію, а про самі основи американської конституційної системи», — підсумовує він.

#алірезазаде #резазаде #сша #трамп #верховнийсуд #національнагвардія #insurrectionact #демократія #безпека
Сергій Лавров заявив, що Росія «готова до переговорів» щодо завершення війни в Україні, але звинуватив США у використанні діалогу як прикриття для постачання зброї та розвідданих Києву. Ця риторика вкотре демонструє, що Москва намагається перекласти відповідальність за продовження війни на Захід.
Кремль запевняє, що Іран не просив у Росії допомоги, окрім політичної підтримки. Водночас західні джерела повідомляють про таємну угоду між Москвою та Тегераном на сотні мільйонів євро щодо закупівлі сучасних систем ППО.
Заяви керівництва Пентагону про завершення епохи «політкоректних воєн» свідчать про можливу зміну підходів Сполучених Штатів до військових операцій на Близькому Сході. Паралельно з цим Вашингтон продовжує перекидати додаткові сили в регіон, що посилює напруження навколо Ірану.
Заяви керівництва Пентагону про завершення епохи «політкоректних воєн» свідчать про можливу зміну підходів Сполучених Штатів до військових операцій на Близькому Сході. Паралельно з цим Вашингтон продовжує перекидати додаткові сили в регіон, що посилює напруження навколо Ірану.
Президент Росії Володимир Путін підписав указ про збільшення чисельності збройних сил до рекордного рівня. За документом, армія має зрости на сотні тисяч військовослужбовців, що стане найбільшим розширенням у сучасній історії РФ.
Іранський безпілотник атакував міжнародний аеропорт у Нахічевані (Азербайджан), унаслідок чого було зафіксовано пожежу. Це перший випадок застосування подібних БпЛА для удару по території країни, що створює небезпечний прецедент для всього регіону.
Іранський безпілотник атакував міжнародний аеропорт у Нахічевані (Азербайджан), унаслідок чого було зафіксовано пожежу. Це перший випадок застосування подібних БпЛА для удару по території країни, що створює небезпечний прецедент для всього регіону.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц під час зустрічі з президентом США Дональдом Трампом у Білому домі пояснив ситуацію в Україні, використовуючи карту. Він наголосив, що українська армія не може поступатися територіями, адже це відкриє шлях російським військам до Києва.
Президент Росії Володимир Путін провів телефонну розмову з прем’єр-міністром Угорщини Віктором Орбаном, під час якої відзначив його «принципову позицію» щодо політико-дипломатичного врегулювання війни в Україні. Про це повідомив Кремль у своєму Telegram-каналі.
The New York Times оприлюднила супутникові знімки зруйнованих об’єктів, які, за даними видання, використовувалися Іраном для зберігання та виробництва балістичних ракет. За інформацією газети, ліквідація іранського ракетного потенціалу стала однією з ключових цілей президента Дональда Трампа в межах воєнної кампанії проти Тегерана.
Сергій Лавров заявив, що Росія «готова до переговорів» щодо завершення війни в Україні, але звинуватив США у використанні діалогу як прикриття для постачання зброї та розвідданих Києву. Ця риторика вкотре демонструє, що Москва намагається перекласти відповідальність за продовження війни на Захід.
Кремль запевняє, що Іран не просив у Росії допомоги, окрім політичної підтримки. Водночас західні джерела повідомляють про таємну угоду між Москвою та Тегераном на сотні мільйонів євро щодо закупівлі сучасних систем ППО.
Заяви керівництва Пентагону про завершення епохи «політкоректних воєн» свідчать про можливу зміну підходів Сполучених Штатів до військових операцій на Близькому Сході. Паралельно з цим Вашингтон продовжує перекидати додаткові сили в регіон, що посилює напруження навколо Ірану.
Заяви керівництва Пентагону про завершення епохи «політкоректних воєн» свідчать про можливу зміну підходів Сполучених Штатів до військових операцій на Близькому Сході. Паралельно з цим Вашингтон продовжує перекидати додаткові сили в регіон, що посилює напруження навколо Ірану.