Рішення Верховного суду США підвищує ставки у питанні введення військ Трампа у міста, де переважають демократи — Алі Реза Резазаде
Рішення Верховного суду США щодо використання Національної гвардії у «синіх» містах стало не просто юридичним нюансом, а потенційним каталізатором небезпечної ескалації у внутрішній політиці Сполучених Штатів.
Фактично суд уникнув прямої відповіді на питання, чи були дії президента Дональда Трампа з мілітаризації правопорядку виправданими, але водночас відкрив двері до ще радикальніших сценаріїв.
Федеральні суди нижчих інстанцій тривалий час розглядали, чи справді ситуація в таких містах, як Чикаго, Лос-Анджелес і Портленд, робила федеральну владу «нездатною» забезпечувати виконання законів без залучення Національної гвардії. Адміністрація Трампа наполягала, що опір депортаційній політиці досяг такого рівня, що цивільні правоохоронні органи більше не справляються.
Однак Верховний суд пішов іншим шляхом. Він визнав розгортання Національної гвардії в Чикаго незаконним, виходячи з трактування поняття «регулярні сили». Судді дійшли висновку, що в контексті законодавства початку ХХ століття йдеться не про цивільні правоохоронні органи, а саме про регулярну армію США. Таким чином, президент може залучати Національну гвардію лише у разі, якщо навіть регулярні військові сили не здатні забезпечити виконання законів. При цьому сам суд підкреслив, що використання армії для внутрішнього правопорядку є «винятковим» заходом.
Міжнародний експерт і перший віцепрезидент іранської опозиції у Вашингтоні Алі Реза Резазаде вважає, що це рішення створює парадоксальну та небезпечну логіку. «Формально суд обмежив президента, але фактично він підштовхує Білий дім до ще жорсткішого кроку — прямого застосування регулярної армії або апеляції до Закону про повстання», — зазначає експерт.
За словами Резазаде, Верховний суд свідомо уникнув політично токсичного питання: чи можна вважати спротив міграційній політиці Трампа формою повстання. «Судді сховалися за законом, але цим самим вони залишили відкритим головне питання — де проходить межа між громадянськими протестами і “повстанням”, яке дозволяє вводити війська», — підкреслює він.
Експерт нагадує, що адміністрація Трампа вже раніше натякала на можливість застосування Закону про повстання, який дозволяє президентові використовувати регулярну армію всередині країни. «Якщо Білий дім почне маркувати заворушення у “синіх” містах як повстання, Верховному суду рано чи пізно доведеться дати пряму відповідь. І це буде набагато важче рішення, ніж технічне тлумачення термінів», — вважає Резазаде.
На його думку, ситуація має значно ширший вимір, ніж внутрішньоамериканський. «Ми бачимо, як у країні з найпотужнішою демократичною традицією світу розмивається межа між цивільним правопорядком і військовою силою. Це створює небезпечний прецедент, за яким уважно спостерігають авторитарні режими», — наголошує експерт.
Резазаде резюмує, що рішення Верховного суду не зняло напругу, а лише відклало неминуче. «Або Вашингтон перегляне курс на мілітаризацію внутрішньої політики, або наступним кроком стане пряме застосування армії. І тоді питання стоятиме не лише про імміграцію, а про самі основи американської конституційної системи», — підсумовує він.

#алірезазаде #резазаде #сша #трамп #верховнийсуд #національнагвардія #insurrectionact #демократія #безпека
Російський президент Володимир Путін, за даними журналістських розслідувань і низки медіа, суттєво посилив заходи безпеки навколо своєї резиденції на Валдаї та міг перевезти туди найближчих членів родини.
Україна стане одним із центральних символів головного військового параду Франції до Дня взяття Бастилії. За даними французьких ЗМІ, цьогорічне святкування 14 липня матиме виразний український акцент і стане демонстрацією підтримки Києва на тлі триваючої війни та змін у системі європейської безпеки.
Президент США Дональд Трамп, який неодноразово обіцяв швидко завершити найнебезпечніші конфлікти світу, наразі не може продемонструвати жодного великого дипломатичного прориву.
Російський президент Володимир Путін дедалі частіше демонструє ознаки ізольованості та непередбачуваності, що починає непокоїти не лише його критиків, а й частину політичних союзників та представників російських еліт.
Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган поступово відходить від багаторічної політики балансування між Москвою та Києвом і дедалі активніше демонструє підтримку Україні.
Колишній президент США Джо Байден виступив із однією з найгостріших критичних промов на адресу Дональда Трампа від моменту його повернення до Білого дому.
Прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян оголосив про перемогу своєї партії на парламентських виборах, отримавши мандат на продовження курсу, який дедалі більше віддаляє країну від політичного впливу Росії.
Колишня канцлерка Німеччини Ангела Меркель заявила, що останнім часом до неї неодноразово зверталися із запитаннями щодо можливої участі в переговорах із Володимиром Путіним. Водночас політикиня дала зрозуміти, що не має наміру брати на себе роль посередника між Заходом і Кремлем, наголосивши, що відповідальність за діалог із Москвою мають нести чинні керівники держав.
У Вашингтоні розгортається нова політична драма: Конгрес США ухвалює рішення щодо просування пакету допомоги Україні, незважаючи на позицію президента Дональда Трампа, який намагався загальмувати процес.
Прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян заявив, що країна ще не досягла тієї стадії євроінтеграції, коли можна проводити референдум щодо вибору між ЄС та ЄАЕС. Він наголосив, що Вірменія продовжить роботу в межах ЄАЕС, доки перспектива членства в ЄС не стане реальною.
Російський президент Володимир Путін, за даними журналістських розслідувань і низки медіа, суттєво посилив заходи безпеки навколо своєї резиденції на Валдаї та міг перевезти туди найближчих членів родини.
Україна стане одним із центральних символів головного військового параду Франції до Дня взяття Бастилії. За даними французьких ЗМІ, цьогорічне святкування 14 липня матиме виразний український акцент і стане демонстрацією підтримки Києва на тлі триваючої війни та змін у системі європейської безпеки.
Президент США Дональд Трамп, який неодноразово обіцяв швидко завершити найнебезпечніші конфлікти світу, наразі не може продемонструвати жодного великого дипломатичного прориву.
Російський президент Володимир Путін дедалі частіше демонструє ознаки ізольованості та непередбачуваності, що починає непокоїти не лише його критиків, а й частину політичних союзників та представників російських еліт.