Рішення Верховного суду США підвищує ставки у питанні введення військ Трампа у міста, де переважають демократи — Алі Реза Резазаде
Рішення Верховного суду США щодо використання Національної гвардії у «синіх» містах стало не просто юридичним нюансом, а потенційним каталізатором небезпечної ескалації у внутрішній політиці Сполучених Штатів.
Фактично суд уникнув прямої відповіді на питання, чи були дії президента Дональда Трампа з мілітаризації правопорядку виправданими, але водночас відкрив двері до ще радикальніших сценаріїв.
Федеральні суди нижчих інстанцій тривалий час розглядали, чи справді ситуація в таких містах, як Чикаго, Лос-Анджелес і Портленд, робила федеральну владу «нездатною» забезпечувати виконання законів без залучення Національної гвардії. Адміністрація Трампа наполягала, що опір депортаційній політиці досяг такого рівня, що цивільні правоохоронні органи більше не справляються.
Однак Верховний суд пішов іншим шляхом. Він визнав розгортання Національної гвардії в Чикаго незаконним, виходячи з трактування поняття «регулярні сили». Судді дійшли висновку, що в контексті законодавства початку ХХ століття йдеться не про цивільні правоохоронні органи, а саме про регулярну армію США. Таким чином, президент може залучати Національну гвардію лише у разі, якщо навіть регулярні військові сили не здатні забезпечити виконання законів. При цьому сам суд підкреслив, що використання армії для внутрішнього правопорядку є «винятковим» заходом.
Міжнародний експерт і перший віцепрезидент іранської опозиції у Вашингтоні Алі Реза Резазаде вважає, що це рішення створює парадоксальну та небезпечну логіку. «Формально суд обмежив президента, але фактично він підштовхує Білий дім до ще жорсткішого кроку — прямого застосування регулярної армії або апеляції до Закону про повстання», — зазначає експерт.
За словами Резазаде, Верховний суд свідомо уникнув політично токсичного питання: чи можна вважати спротив міграційній політиці Трампа формою повстання. «Судді сховалися за законом, але цим самим вони залишили відкритим головне питання — де проходить межа між громадянськими протестами і “повстанням”, яке дозволяє вводити війська», — підкреслює він.
Експерт нагадує, що адміністрація Трампа вже раніше натякала на можливість застосування Закону про повстання, який дозволяє президентові використовувати регулярну армію всередині країни. «Якщо Білий дім почне маркувати заворушення у “синіх” містах як повстання, Верховному суду рано чи пізно доведеться дати пряму відповідь. І це буде набагато важче рішення, ніж технічне тлумачення термінів», — вважає Резазаде.
На його думку, ситуація має значно ширший вимір, ніж внутрішньоамериканський. «Ми бачимо, як у країні з найпотужнішою демократичною традицією світу розмивається межа між цивільним правопорядком і військовою силою. Це створює небезпечний прецедент, за яким уважно спостерігають авторитарні режими», — наголошує експерт.
Резазаде резюмує, що рішення Верховного суду не зняло напругу, а лише відклало неминуче. «Або Вашингтон перегляне курс на мілітаризацію внутрішньої політики, або наступним кроком стане пряме застосування армії. І тоді питання стоятиме не лише про імміграцію, а про самі основи американської конституційної системи», — підсумовує він.

#алірезазаде #резазаде #сша #трамп #верховнийсуд #національнагвардія #insurrectionact #демократія #безпека
Росія може вдатися до масштабної провокації проти Великої Британії та країн НАТО вже найближчими місяцями.
Президент США Дональд Трамп під час вечері з кореспондентами Білого дому несподівано заговорив про можливість залишитися в Овальному кабінеті довше, ніж дозволяє Конституція.
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що Сполучені Штати нібито самі зірвали домовленості, яких, за його словами, було досягнуто під час контактів між Володимиром Путіним і Дональдом Трампом.
Речник Міністерства закордонних справ України Георгій Тихий прокоментував інформацію про неофійну зустріч колишніх німецьких і російських посадовців у Баку, на якій нібито обговорювали завершення війни.
Міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров після переговорів із держсекретарем США Марко Рубіо заявив про нібито готовність Москви до політико-дипломатичного врегулювання війни, однак водночас вкотре зажадав припинити постачання західного озброєння Україні.
Президент Азербайджану Ільхам Алієв підтвердив, що в середині липня Баку став місцем закритої зустрічі колишніх високопосадовців Німеччини та Росії, під час якої обговорювали можливі шляхи завершення війни проти України.
Литва заявила, що будь-які нові провокації з боку Росії можуть спричинити жорстку реакцію Північноатлантичного альянсу.
Російський правитель Володимир Путін останнім часом практично перестав залишати Кремль і значно обмежив особисті поїздки країною.
Рівень підтримки президента Росії Володимира Путіна опустився до найнижчої позначки з початку повномасштабної війни проти України.
Після більш ніж трьох років повномасштабної війни проти України Кремль може розглядати нові варіанти ескалації, зокрема обмежений напад на одну з країн Балтії.
Росія може вдатися до масштабної провокації проти Великої Британії та країн НАТО вже найближчими місяцями.
Президент США Дональд Трамп під час вечері з кореспондентами Білого дому несподівано заговорив про можливість залишитися в Овальному кабінеті довше, ніж дозволяє Конституція.
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що Сполучені Штати нібито самі зірвали домовленості, яких, за його словами, було досягнуто під час контактів між Володимиром Путіним і Дональдом Трампом.
Речник Міністерства закордонних справ України Георгій Тихий прокоментував інформацію про неофійну зустріч колишніх німецьких і російських посадовців у Баку, на якій нібито обговорювали завершення війни.