Росія має виплатити Україні репарації за конвенцією про геноцид — ЄС
У заяві Євросоюзу та 43 країн зазначається, що порушення міжнародного права спричиняють і міжнародну відповідальність з боку РФ. А завдані Україною збитки потребують повного відшкодування.
Євросоюз разом із 43 країнами, керуючись Конвенцією про запобігання злочину геноциду, виступили із спільною заявою на підтримку України. Про це повідомляється на офіційному сайті ЄС.
У тексті заяви наголошується, що міжнародне співтовариство вкотре заявляє про підтримку України у розгляді позову проти Російської Федерації у Міжнародному суді ООН, згідно з Конвенцією 1948 року про запобігання злочину геноциду та покарання за нього. Україна намагається довести, що Росія не має законних підстав чинити воєнні дії в країні та що на виправдання цього наводяться непідтверджені звинувачення в геноциді.
Серед країн, що підтримали Україну: Австралія, Австрія, Бельгія, Велика Британія, Німеччина, Греція, Данія, Іспанія, Ісландія, Ірландія, Італія, Канада, Хорватія, Чехія, Данія, Естонія, Фінляндія, Франція, США, Японія та інші. Країни, які підписали цю заяву, закликали РФ негайно зупинити військові операції на території України, про що наказав Міжнародний суд ООН 16 березня 2022 року.
Недотримання ухвали суду розглядається як подальше порушення Росією своїх міжнародних зобов'язань. "Росія має бути притягнута до відповідальності за свої дії, у зв'язку з чим вважаємо, що порушення Росією міжнародного права тягнуть за собою її міжнародну відповідальність, а зазнані Україною збитки вимагають повного та невідкладного відшкодування з боку РФ", — наголошується в тексті заяви.
Соціологи фіксують найнижчі показники підтримки за весь другий термін, пояснюючи падіння не діями опозиції, а внутрішніми кризами та суперечливими рішеннями Білого дому.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.
Це перша настільки відверта оцінка дій Кремля від китайського лідера, яка пролунала на тлі патової ситуації у війні та офіційного візиту Путіна до Пекіна.
Москва прагне показати, що союз із Китаєм стає головною опорою для Росії у протистоянні із Заходом.
У заяві Дмитра Пєскова пролунало підтвердження готовності Кремля до контактів із європейськими лідерами. Водночас він дав зрозуміти, що Москва прагне визначати формат і учасників переговорів. У Європі ж наголошують, що справжній діалог можливий лише після завершення війни та відновлення територіальної цілісності України.
Російський пропагандист поставив речнику Кремля Дмитру Пєскову незручне запитання про ядерну зброю, змусивши його виправдовуватися щодо готовності Москви застосувати ракети проти України.
Будівництво нової бальної зали Дональда Трампа у Вашингтоні зіткнулося з серйозною юридичною перешкодою: федеральний суддя заборонив продовжувати роботи через відсутність схвалення Конгресу.
Соціологи фіксують найнижчі показники підтримки за весь другий термін, пояснюючи падіння не діями опозиції, а внутрішніми кризами та суперечливими рішеннями Білого дому.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.