Рубіо представив план перегляду та можливого скасування USAID – Резазаде
Віце-президент іранської опозиції у Вашингтоні Алі Реза Резазаде вказав, що держсекретар США звинуватив USAID у невідповідності інтересам країни.
Державний секретар США Марко Рубіо в понеділок оголосив про плани реорганізації та можливого скасування Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). Це рішення стало частиною ініціативи президента Дональда Трампа, спрямованої на реформування федерального уряду та переорієнтацію фінансування на внутрішні потреби.
У листі до провідних законодавців обох партій Рубіо заявив, що діяльність USAID є «конфліктною, дублюючою та такою, що суперечить зовнішній політиці США». Він також зазначив, що поточні системи та процеси агентства «часто спричиняють розбіжності у зовнішній політиці та міжнародних відносинах США».
«У консультації з Конгресом USAID може бути реорганізовано, а окремі місії, бюро та офіси інтегровані до Державного департаменту. Решта агентства може бути скасована відповідно до чинного законодавства», — заявив Рубіо.
Водночас держсекретар взяв на себе безпосередній контроль над USAID, призначивши себе виконувачем обов’язків адміністратора агентства. Він також призначив вірного прихильника Трампа Пітера В. Марокко керувати переглядом діяльності та можливими скороченнями. Проте Рубіо не підтвердив чутки про те, що USAID буде повністю інтегроване до Держдепартаменту.
Його звіт до Конгресу став першим офіційним підтвердженням того, що Трамп і мільярдер Ілон Маск, який очолює неформальну урядову ініціативу з реформування федерального апарату, розглядають можливість реструктуризації або ліквідації агентства. Маск неодноразово заявляв у соцмережах про намір «знищити USAID», назвавши його «кримінальною організацією».
#сша #usaid #політика #трамп #рубьо #ілонмаск #міжнароднадопомога #держдепартамент #алірезазаде
Ексдиректор ЦРУ Майкл Морелл визнав: Захід не дослухався достатньо уважно до слів Путіна, коли той відкрито озвучував свої цілі у війні проти України. Він наголосив, що Кремль від самого початку прагнув знищити українську державність і підірвати європейську безпеку, а недооцінка цих планів коштувала світу дорого.
НАТО та Євросоюз виступили із жорсткою заявою після падіння російського дрона на багатоповерхівку в румунському Галаці.
У ніч проти 29 травня російський безпілотник врізався у десятиповерховий житловий будинок у румунському Галаці, поранивши двох людей. Міністр закордонних справ Лумініца Одобеску назвала інцидент «серйозною та безвідповідальною ескалацією» з боку Кремля, яка ставить під загрозу безпеку громадян та регіональну стабільність.
Кая Каллас попередила Європу: переговори з Росією можуть стати небезпечною пасткою, яка відволікає від реальних рішень і грає на руку Кремлю. Вона закликала не дозволити Москві диктувати правила та наголосила, що санкції й ключові рішення залишаються виключно у компетенції європейських держав.
Понтифік під час загальної аудієнції у Ватикані заявив, що з тривогою стежить за війною в Україні, яка останніми днями значно загострилася. Він підкреслив, що війна не створює безпеки, а лише поглиблює проблеми, руйнує домівки та місця молитви, забирає життя невинних людей.
Глава МЗС Польщі Радослав Сікорський наголосив, що сьогодні Росія не має сил для великого наступу проти НАТО, адже супутникова розвідка зафіксувала б підготовку подібного масштабу.
Президент США Дональд Трамп повідомив про результати регулярного медичного обстеження у військово-медичному центрі Волтера Ріда, назвавши їх «ідеальними». Він також заявив, що успішно пройшов когнітивний тест із 30 запитань, який, на його переконання, не зміг би скласти його попередник Барак Обама.
Володимир Путін винайшов новий спосіб заманити росіян у війну проти України: указом він дозволив учасникам бойових дій та їхнім сім’ям не гасити прострочені кредити, але лише тим, хто з 1 травня 2026 року укладе контракт із Міноборони РФ щонайменше на рік.
Карл Більдт наголошує, що Путін та Трамп опинилися у схожій пастці: кожен розпочав війну, яку вважав легкою прогулянкою, але обидва загрузли у хаосі без шансів на перемогу. Кремль не може здолати Україну, а США не здатні зламати Іран, і тепер обидва лідери намагаються врятувати власні режими від краху.
Александр Стубб у своєму інтерв’ю підкреслив, що Європа повинна мати спільну позицію на будь-яких переговорах із Росією. Він заявив, що готовий взяти на себе роль представника ЄС, аби донести до Кремля чіткий меседж: агресія проти України не може залишитися безкарною, а мир можливий лише на справедливих умовах.
Ексдиректор ЦРУ Майкл Морелл визнав: Захід не дослухався достатньо уважно до слів Путіна, коли той відкрито озвучував свої цілі у війні проти України. Він наголосив, що Кремль від самого початку прагнув знищити українську державність і підірвати європейську безпеку, а недооцінка цих планів коштувала світу дорого.
НАТО та Євросоюз виступили із жорсткою заявою після падіння російського дрона на багатоповерхівку в румунському Галаці.
У ніч проти 29 травня російський безпілотник врізався у десятиповерховий житловий будинок у румунському Галаці, поранивши двох людей. Міністр закордонних справ Лумініца Одобеску назвала інцидент «серйозною та безвідповідальною ескалацією» з боку Кремля, яка ставить під загрозу безпеку громадян та регіональну стабільність.
Кая Каллас попередила Європу: переговори з Росією можуть стати небезпечною пасткою, яка відволікає від реальних рішень і грає на руку Кремлю. Вона закликала не дозволити Москві диктувати правила та наголосила, що санкції й ключові рішення залишаються виключно у компетенції європейських держав.