Санкції країн об’єднаної Європи "взяли Путіна в лещата" – Боррель
Санкції Євросоюзу вже дуже б'ють по президентові РФ Володимиру Путіну і його оточенню. Їхній вплив на російську економіку надалі тільки посилюватиметься.
Про це заявив глава європейської дипломатії Жозеп Боррель у колонці JDD, текст якої наводить сайт дипломатичної служби ЄС. Він зазначив, що до кінця 2022 року ЄС скоротить імпорт російської нафти на 90%, також активно меншає постачання газу із РФ. За словами політика, такі рішення звільнять Європу від залежності перед "агресією Володимира Путіна".
"Імовірно, він вважав, що Європа не наважиться піти шляхом санкцій через свою енергетичну залежність. Серед багатьох помилок у судженнях, допущених російським режимом у цьому конфлікті, це посідає не останнє місце", – підкреслив Боррель. Він нагадав, що антиросійські заходи обмежили можливості Москви у виробництві високоточних ракет, вплинули на можливість підтримувати повітряне сполучення. Майже всі іноземні автовиробники вирішили вивести із країни свій бізнес. Нафтова галузь РФ страждає як від відходу іноземних операторів, так і від складності доступу до передових технологій, таких як буріння.
Водночас альтернативи, які заради порятунку російської економіки може запропонувати Китай, є обмеженими, особливо на рахунок високотехнологічної продукції. Глава європейської дипломатії запевнив, що режим Путіна поступово "затискається в лабетах" санкцій. Також на РФ відповідальність за продовольчу кризу в третіх країнах, особливо в Африці, бо Росія блокує вивезення українського зерна. "Справжньою відповіддю на труднощі, що виникають на світових ринках енергії та продовольства, є припинення війни... Повага до територіальної цілісності держав і незастосування сили не є виключно західними чи європейськими принципами. Це засади всього міжнародного права. Росія їх натхненно розтоптує", – вказав Боррель.
Він також наголосив, що ЄС не хоче воювати з Росією, і за основу відповіді на вторгнення в Україну взято економічні санкції. "Вони починають даватися взнаки, і в найближчі місяці ефект тільки більшатиме", – заявив верховний представник Євросоюзу із закордонних справ.
Президент США Дональд Трамп пообіцяв знову повернутися до питання санкцій проти Росії та запевнив у продовженні підтримки України, що у Києві розцінили як важливий сигнал для Кремля.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.
Помічник Володимира Путіна Юрій Ушаков заявив, що європейські лідери нібито намагалися змінити позицію президента США Дональда Трампа щодо війни в Україні під час саміту «Групи семи» у Франції, назвавши їхні аргументи «некорисними» для Москви.
Голова Європейської ради Антоніу Кошта двічі проводив непублічні контакти з представниками Кремля щодо війни Росії проти України, намагаючись з’ясувати можливі дипломатичні шляхи завершення бойових дій.
Американські демократи заявили, що після перемоги на виборах мають намір відновити тіснішу координацію зі своїми європейськими партнерами щодо підтримки України та закликали не списувати їх із політичної гри.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що Китай відіграє важливу роль у підтримці російської військової машини, допомагаючи Москві обходити міжнародні обмеження, і закликав Пекін врахувати наслідки такої політики.
Президент Росії Володимир Путін провів телефонну розмову з президентом США Дональдом Трампом, під час якої, за повідомленнями ЗМІ, порушував тему війни проти України та намагався представити власне бачення ситуації на фронті.
Президент США Дональд Трамп і російський лідер Володимир Путін опинилися у ситуації, коли вихід із розпочатих ними криз стає дедалі складнішим. Оглядач The Washington Post Девід Ігнатіус заявив, що обидва політики потрапили у «пастку влади», де визнання помилок може коштувати їм політичного впливу.
Президент США Дональд Трамп пообіцяв знову повернутися до питання санкцій проти Росії та запевнив у продовженні підтримки України, що у Києві розцінили як важливий сигнал для Кремля.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.