Сенат США ухвалив законопроєкт, спрямований на протистояння російській агресії в Європі
У США Сенат прийняв законопроєкт, про оборонну політику, в якому закріплені положення щодо громадянської війни в Сирії, а також російської агресії в Європі.
Про це повідомляє DW у середу, 18 грудня.
Повідомляється, що документ був прийнятий Сенатом США 17 грудня.
Відомо, що законопроєкт, що передбачає санкції щодо сирійських військових. Крім того, як повідомляє DW, в США збільшують фінансування на стримування російської агресії.
У законопроєкті, про оборонну політику, ухваленому минулого вівторка Сенатом США, передбачено введення санкцій щодо сирійських військових та інших осіб, відповідальних за злочини, вчинені під час громадянської війни в Сирії. Крім того, законопроєкт схвалює фінансування розслідування військових злочинів.
Повідомляється, що Білий дім, згідно із законопроєктом, зобов'язаний підтримувати Україну у військовому відношенні та забороняє Адміністрації президента робити будь-які кроки щодо визнання анексії Росією Криму. Істотно обмежені можливості президента і по виведенню США з НАТО, а також по скороченню американської присутності в Південній Кореї.
Для протистояння російської агресії в Європі американські законодавці збільшили фінансування Європейської оборонної ініціативи (European Defense Initiative) до 734 мільйонів доларів. Документом гарантована і військову допомогу Україні в розмірі 300 мільйонів доларів, що включає, в тому числі, летальну зброю і різні види ракет. Законопроєкт також накладає санкції на компанії та уряди, що працюють над будівництвом газопроводом "Північний потік-2". Представники США вважають, що газопровід збільшить залежність Європи від російських енергоносіїв.
Король Чарльз III виступив у Конгресі США із закликом до союзників не втратити єдність і рішучість у підтримці України, наголосивши, що саме така непохитність потрібна сьогодні для захисту свободи та миру. Його слова викликали бурхливі оплески американських законодавців.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що Вашингтон не має чіткої стратегії у війні проти Ірану, тоді як іранське керівництво принижує всю американську націю. Він підкреслив, що його контакти з президентом Дональдом Трампом лише підтвердили відсутність стратегічного бачення у США.
Володимир Путін після розмови з президентом Ірану Масудом Пезешкіаном заявив, що народ Ірану «мужньо й героїчно бореться за свій суверенітет». Він наголосив, що Росія робитиме все можливе для миру на Близькому Сході та продовжить стратегічні відносини з Тегераном.
У Кремлі підтвердили контакти між президентом США Дональдом Трампом і Володимиром Путіним, але заявили, що вони не означають готовності Росії до поступок у війні проти України. Москва наголосила, що продовжує наполягати на власних умовах, попри заяви Трампа про «хороші розмови».
У Білому домі заявили, що стрілянина у вашингтонському готелі 25 квітня була вже третьою спробою замаху на президента США Дональда Трампа за останні два роки. Нападника затримали, а президентське подружжя та високопосадовців адміністрації екстрено евакуювали.
У Кремлі заявили, що Росія є «невід’ємною частиною Європи», попри війну проти України та ізоляцію від Заходу.
Президент США Дональд Трамп заявив, що під час стрілянини на вечері кореспондентів у Вашингтоні сам загальмував свою евакуацію, намагаючись залишитися на місці події.
Керолайн Лівітт заявила, що нападник, який відкрив стрілянину під час вечері кореспондентів у Вашингтоні, намагався вбити президента Дональда Трампа та ще кількох високопосадовців.
У річницю Чорнобильської катастрофи Держдеп США заявив, що ядерна безпека є ключовим пріоритетом для Вашингтона. У документі наголошено, що війна Росії проти України створює нові ризики для атомних об’єктів, а світ не може допустити повторення трагедії масштабу Чорнобиля.
Україна офіційно відреагувала на стрілянину під час вечері кореспондентів у США, де був присутній президент Дональд Трамп.
Король Чарльз III виступив у Конгресі США із закликом до союзників не втратити єдність і рішучість у підтримці України, наголосивши, що саме така непохитність потрібна сьогодні для захисту свободи та миру. Його слова викликали бурхливі оплески американських законодавців.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що Вашингтон не має чіткої стратегії у війні проти Ірану, тоді як іранське керівництво принижує всю американську націю. Він підкреслив, що його контакти з президентом Дональдом Трампом лише підтвердили відсутність стратегічного бачення у США.
Володимир Путін після розмови з президентом Ірану Масудом Пезешкіаном заявив, що народ Ірану «мужньо й героїчно бореться за свій суверенітет». Він наголосив, що Росія робитиме все можливе для миру на Близькому Сході та продовжить стратегічні відносини з Тегераном.
У Кремлі підтвердили контакти між президентом США Дональдом Трампом і Володимиром Путіним, але заявили, що вони не означають готовності Росії до поступок у війні проти України. Москва наголосила, що продовжує наполягати на власних умовах, попри заяви Трампа про «хороші розмови».