США прибрали з бюджету на оборону санкції проти "Північного потоку-2"
Комітет Палати представників Сполучених Штатів Америки прибрав з оборонного бюджету санкційні заходи проти російського газопроводу "Північний потік-2". Також з документа виключили й обмеження по державному боргу Російської Федерації.
У вівторок, 7 грудня, американська влада прибрала з проєкту оборонного бюджету пункти, які стосувалися санкцій за "Північний потік-2" та обмеження по державному боргу РФ. Про це йдеться у тексті законопроєкту.
Оборонний бюджет США на 2022 рік представлений без санкцій проти "Північного потоку-2" та за державним боргом Росії. "Ми раді оголосити, що дійшли двопартійної, двопалатної угоди щодо закону про державну оборону цього року", - йдеться у повідомленні комітету.
ASPI news інформувало, що сьогодні відбулася розмова американського і російського президентів Джо Байдена та Володимира Путіна. У Білому домі висловили глибоке занепокоєння стосовно ескалації Росією сил поблизу України. Президент США чітко дав зрозуміти, що Штати та європейські союзники застосують рішучі економічні та інші заходи у разі повномасштабного вторгнення, заявивши про підтримку територіальної цілісності України. Раніше у Конгресі США підтримали санкції проти Північного потоку-2 та ухвалили поправки до оборонного бюджету.
Соціологи фіксують найнижчі показники підтримки за весь другий термін, пояснюючи падіння не діями опозиції, а внутрішніми кризами та суперечливими рішеннями Білого дому.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.
Це перша настільки відверта оцінка дій Кремля від китайського лідера, яка пролунала на тлі патової ситуації у війні та офіційного візиту Путіна до Пекіна.
Москва прагне показати, що союз із Китаєм стає головною опорою для Росії у протистоянні із Заходом.
У заяві Дмитра Пєскова пролунало підтвердження готовності Кремля до контактів із європейськими лідерами. Водночас він дав зрозуміти, що Москва прагне визначати формат і учасників переговорів. У Європі ж наголошують, що справжній діалог можливий лише після завершення війни та відновлення територіальної цілісності України.
Російський пропагандист поставив речнику Кремля Дмитру Пєскову незручне запитання про ядерну зброю, змусивши його виправдовуватися щодо готовності Москви застосувати ракети проти України.
Будівництво нової бальної зали Дональда Трампа у Вашингтоні зіткнулося з серйозною юридичною перешкодою: федеральний суддя заборонив продовжувати роботи через відсутність схвалення Конгресу.
Соціологи фіксують найнижчі показники підтримки за весь другий термін, пояснюючи падіння не діями опозиції, а внутрішніми кризами та суперечливими рішеннями Білого дому.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.