США вперше відреагували на відсторонення Баканова та Венедіктової
США стежать за кадровими перестановками в Україні. В тому числі за відстороненням генпрокурора і голови СБУ, однак на обмін даними, в тому числі розвідувальними, це не вплине.
Про це сказав представник Держдепу Нед Прайс під час брифінгу. Він зазначив, що США щодня на зв'язку з нашими українськими партнерами. "Що стосується новин, які ми чули з Києва, то нам відомо про повідомлення, і ми продовжимо ретельно стежити за ситуацією", - сказав Прайс.
Він додав, що США у своїх відносинах з Україною "вкладалися в інститути, а не конкретних осіб", тому впевнені, що зможуть налагодити контакт і з новим главою Офісу генпрокурора. "Ми займаємо проактивну позицію щодо інформації, якою ділимося з українськими партнерами, щоб допомогти їм притягнути до відповідальності тих, хто, можливо, скоїв воєнні злочини та інші звірства... Часто йдеться не про конфіденційну інформацію", - заявив Прайс.
Представник Держдепу також сказав, що багато даних США передають офісу генерального прокурора "на рутинній основі", вони є і у відкритих джерелах. "Так, ми обмінюємося з нашими українськими колегами і розвідданими, і продовжимо це робити далі. Це важливий елемент нашої допомоги Україні, який допомагає їй оборонятися", - підсумував він.
Російський лідер Володимир Путін різко розширив систему власної безпеки, збільшивши чисельність співробітників служби, яка відповідає за його охорону, до рекордного рівня з початку повномасштабної війни проти України.
Російський правитель Володимир Путін уперше публічно визнав, що під час зустрічі з президентом США Дональдом Трампом в Анкориджі не було укладено жодних офіційних домовленостей щодо завершення війни проти України.
Російський правитель Володимир Путін знову збільшує штат служби, яка відповідає за його особисту безпеку, на тлі затяжної війни проти України та зростання внутрішніх викликів для Кремля.
Російський правитель Володимир Путін може втратити владу протягом найближчих кількох років, якщо збережуться нинішні тенденції — зростання військового тиску, внутрішня напруга серед еліт та послаблення зовнішньої підтримки Москви.
Джо Байден виступив із різкою критикою на адресу чинного глави Білого дому Дональда Трампа, заявивши, що його політика шкодить американським інституціям, міжнародній ролі країни та відносинам із союзниками.
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров публічно розкритикував висловлювання державного секретаря США Марко Рубіо, який заявив про відсутність будь-яких домовленостей щодо врегулювання війни в Україні під час контактів, пов’язаних із зустріччю на Алясці.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що Північноатлантичний альянс має зосередитися на посиленні власної обороноздатності, розвитку військової промисловості та підтримці партнерів, які протистоять агресії.
Державний секретар США Марко Рубіо заявив, що під час зустрічі президента США Дональда Трампа з російським лідером Володимиром Путіним на Алясці не було укладено жодних домовленостей щодо України.
Глава МЗС Росії Сергій Лавров заявив, що Москва очікує пояснень від Вашингтона щодо нібито зміни позиції президента США Дональда Трампа у питанні війни Росії проти України після саміту «Групи семи» у Франції.
Колишній президент Росії та заступник голови Ради безпеки РФ Дмитро Медведєв зробив чергову різку заяву на адресу Німеччини, звинувативши сучасне німецьке керівництво у зв’язках із нацистським минулим.
Російський лідер Володимир Путін різко розширив систему власної безпеки, збільшивши чисельність співробітників служби, яка відповідає за його охорону, до рекордного рівня з початку повномасштабної війни проти України.
Російський правитель Володимир Путін уперше публічно визнав, що під час зустрічі з президентом США Дональдом Трампом в Анкориджі не було укладено жодних офіційних домовленостей щодо завершення війни проти України.
Російський правитель Володимир Путін знову збільшує штат служби, яка відповідає за його особисту безпеку, на тлі затяжної війни проти України та зростання внутрішніх викликів для Кремля.
Російський правитель Володимир Путін може втратити владу протягом найближчих кількох років, якщо збережуться нинішні тенденції — зростання військового тиску, внутрішня напруга серед еліт та послаблення зовнішньої підтримки Москви.