США вперше відреагували на відсторонення Баканова та Венедіктової
США стежать за кадровими перестановками в Україні. В тому числі за відстороненням генпрокурора і голови СБУ, однак на обмін даними, в тому числі розвідувальними, це не вплине.
Про це сказав представник Держдепу Нед Прайс під час брифінгу. Він зазначив, що США щодня на зв'язку з нашими українськими партнерами. "Що стосується новин, які ми чули з Києва, то нам відомо про повідомлення, і ми продовжимо ретельно стежити за ситуацією", - сказав Прайс.
Він додав, що США у своїх відносинах з Україною "вкладалися в інститути, а не конкретних осіб", тому впевнені, що зможуть налагодити контакт і з новим главою Офісу генпрокурора. "Ми займаємо проактивну позицію щодо інформації, якою ділимося з українськими партнерами, щоб допомогти їм притягнути до відповідальності тих, хто, можливо, скоїв воєнні злочини та інші звірства... Часто йдеться не про конфіденційну інформацію", - заявив Прайс.
Представник Держдепу також сказав, що багато даних США передають офісу генерального прокурора "на рутинній основі", вони є і у відкритих джерелах. "Так, ми обмінюємося з нашими українськими колегами і розвідданими, і продовжимо це робити далі. Це важливий елемент нашої допомоги Україні, який допомагає їй оборонятися", - підсумував він.
Соціологи фіксують найнижчі показники підтримки за весь другий термін, пояснюючи падіння не діями опозиції, а внутрішніми кризами та суперечливими рішеннями Білого дому.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.
Це перша настільки відверта оцінка дій Кремля від китайського лідера, яка пролунала на тлі патової ситуації у війні та офіційного візиту Путіна до Пекіна.
Москва прагне показати, що союз із Китаєм стає головною опорою для Росії у протистоянні із Заходом.
У заяві Дмитра Пєскова пролунало підтвердження готовності Кремля до контактів із європейськими лідерами. Водночас він дав зрозуміти, що Москва прагне визначати формат і учасників переговорів. У Європі ж наголошують, що справжній діалог можливий лише після завершення війни та відновлення територіальної цілісності України.
Російський пропагандист поставив речнику Кремля Дмитру Пєскову незручне запитання про ядерну зброю, змусивши його виправдовуватися щодо готовності Москви застосувати ракети проти України.
Будівництво нової бальної зали Дональда Трампа у Вашингтоні зіткнулося з серйозною юридичною перешкодою: федеральний суддя заборонив продовжувати роботи через відсутність схвалення Конгресу.
Соціологи фіксують найнижчі показники підтримки за весь другий термін, пояснюючи падіння не діями опозиції, а внутрішніми кризами та суперечливими рішеннями Білого дому.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.