США заявили про успішне випробування гіперзвукової ракети
Міністерство оборони Сполучених Штатів Америки повідомило, що на Гавайських островах пройшли випробування ракети, яка здатна рухатись зі швидкістю в кілька разів більшою за швидкість звуку.
Про це повідомляє DW у п'ятницю, 20 березня.
Повідомляється, що випробування відбулися ввечері 19 березня на базі Pacific Missile Range Facility на острові Кауаї.
Як відомо, гіперзвукова зброя здатна летіти зі швидкістю, що більш ніж у п'ять разів перевищує швидкість звуку. Ці ракети є вкрай маневреними та здатні діяти на різних висотах.
"Це дасть військам США можливість за хвилини завдавати удару за сотні і навіть тисячі миль, щоб усунути широкий спектр важливих цілей", - відмітили в Пентагоні.
Зазначається, що випробування було проведено спільними зусиллями армії та військово-морских сил США, а дані про політ ракети збирало Агентство з протиракетної оборони Пентагону. Зібрані дані мають послужити для розробки засобів протидії гіперзвуковій зброї, яка може бути в розпорядженні противників США.
Як повідомив віцеадмірал Джонні Вулф, тепер військові готові працювати над бойовим потенціалом гіперзвукової ракети.
У виданні додали, що США планують поставити на озброєння гіперзвукові ракети в середині 2020-х років. На початку лютого стало відомо, що адміністрація президента США Дональда Трампа пропонує у 2021 фінансовому році витратити 3,2 мільярда доларів на продовження розробки гіперзвукових ракет.

Нагадаємо, Україна витратить на ракетне озброєння на 300 млн грн більше, ніж в попередньому році.
Також повідомлялось, що Північна Корея за тиждень здійснила запуск декількох снарядів невстановленого типу в бік Південної Кореї.
Президент США Дональд Трамп пообіцяв знову повернутися до питання санкцій проти Росії та запевнив у продовженні підтримки України, що у Києві розцінили як важливий сигнал для Кремля.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.
Помічник Володимира Путіна Юрій Ушаков заявив, що європейські лідери нібито намагалися змінити позицію президента США Дональда Трампа щодо війни в Україні під час саміту «Групи семи» у Франції, назвавши їхні аргументи «некорисними» для Москви.
Голова Європейської ради Антоніу Кошта двічі проводив непублічні контакти з представниками Кремля щодо війни Росії проти України, намагаючись з’ясувати можливі дипломатичні шляхи завершення бойових дій.
Американські демократи заявили, що після перемоги на виборах мають намір відновити тіснішу координацію зі своїми європейськими партнерами щодо підтримки України та закликали не списувати їх із політичної гри.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що Китай відіграє важливу роль у підтримці російської військової машини, допомагаючи Москві обходити міжнародні обмеження, і закликав Пекін врахувати наслідки такої політики.
Президент Росії Володимир Путін провів телефонну розмову з президентом США Дональдом Трампом, під час якої, за повідомленнями ЗМІ, порушував тему війни проти України та намагався представити власне бачення ситуації на фронті.
Президент США Дональд Трамп і російський лідер Володимир Путін опинилися у ситуації, коли вихід із розпочатих ними криз стає дедалі складнішим. Оглядач The Washington Post Девід Ігнатіус заявив, що обидва політики потрапили у «пастку влади», де визнання помилок може коштувати їм політичного впливу.
Президент США Дональд Трамп пообіцяв знову повернутися до питання санкцій проти Росії та запевнив у продовженні підтримки України, що у Києві розцінили як важливий сигнал для Кремля.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.