Столтенберг розповів, чому НАТО "нагнітає" ситуацію з приводу можливого вторгнення Росії
З боку Північноатлантичного Альянсу було б безвідповідально не реагувати на військове нарощування Росії біля кордонів України. У такому випадку НАТО б критикували за пасивність та байдужість.
Було б безвідповідально, якби країни НАТО не реагували на військове нарощування РФ біля українських кордонів. Коли б Альянс взагалі закрив на це очі, тоді б його піддали критиці за пасивність, зазначив генсек НАТО Єнс Столтенберг, пише американське видання The Washington Post.
Столтенберг підкреслив, що НАТО "не нагнітало" ситуацію, у чому його звинуватив президент України Володимир Зеленський, а лише описало наявні факти, але також й надіслали сигнал Росії утриматися від використання військової сили. "Для НАТО не відповісти на найбільше військове нарощування в Європі з часів Другої світової війни було б неможливо, оскільки це нарощування супроводжується прямими погрозами союзникам", - наголосив Столтенберг, додавши що Альянс разом із союзниками консультуються з Україною на різних рівнях, наводячи шляхи виходу із ситуації, надаючи також Росії можливість сісти за стіл переговорів.
ASPI news інформувало, що президент США Джо Байден під час телефонної розмови з Володимиром Зеленським заявив, що Росія вже ухвалила рішення атакувати Україну. Він порадив Зеленському "підготуватися до удару", але той відповів, що наразі немає впевненості в тому, що напад відбудеться. Також нагадаємо, що Зеленський подякував США за постійну підтримку суверенітету і територіальної цілісності України, але, за його словами, він нібито глибше розуміється на проблемах України, ніж президент США Джо Байден.
Президент США Дональд Трамп пообіцяв знову повернутися до питання санкцій проти Росії та запевнив у продовженні підтримки України, що у Києві розцінили як важливий сигнал для Кремля.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.
Помічник Володимира Путіна Юрій Ушаков заявив, що європейські лідери нібито намагалися змінити позицію президента США Дональда Трампа щодо війни в Україні під час саміту «Групи семи» у Франції, назвавши їхні аргументи «некорисними» для Москви.
Голова Європейської ради Антоніу Кошта двічі проводив непублічні контакти з представниками Кремля щодо війни Росії проти України, намагаючись з’ясувати можливі дипломатичні шляхи завершення бойових дій.
Американські демократи заявили, що після перемоги на виборах мають намір відновити тіснішу координацію зі своїми європейськими партнерами щодо підтримки України та закликали не списувати їх із політичної гри.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що Китай відіграє важливу роль у підтримці російської військової машини, допомагаючи Москві обходити міжнародні обмеження, і закликав Пекін врахувати наслідки такої політики.
Президент Росії Володимир Путін провів телефонну розмову з президентом США Дональдом Трампом, під час якої, за повідомленнями ЗМІ, порушував тему війни проти України та намагався представити власне бачення ситуації на фронті.
Президент США Дональд Трамп і російський лідер Володимир Путін опинилися у ситуації, коли вихід із розпочатих ними криз стає дедалі складнішим. Оглядач The Washington Post Девід Ігнатіус заявив, що обидва політики потрапили у «пастку влади», де визнання помилок може коштувати їм політичного впливу.
Президент США Дональд Трамп пообіцяв знову повернутися до питання санкцій проти Росії та запевнив у продовженні підтримки України, що у Києві розцінили як важливий сигнал для Кремля.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.