Сурков, який залишив посаду "головного по Україні", заявив, що ніколи не бачив себе в системі Кремля
Колишній помічник президента Росії Владислав Сурков після свого відходу із займаної посади назвав в інтерв'ю директору Центру політичної кон'юнктури Олексію Чєснакову причину неможливості далі працювати на Кремль.
Про це повідомляє 26 лютого російське видання "РБК".
Як відомо, Владислав Сурков був у Кремлі "головним" по Україні, починаючи з 2013 року. Іншими словами, вторгнення Росії на територію України з подальшою окупацією українського півострова сталося під час його служби Володимиру Путіну.
Сьогодні Сурков заявляє, що визнав неможливим продовження цієї роботи в умовах "зміненого контексту".
"Я ж Донбасом і Україною займався в основному. Контекст змінився, скажімо так. Тобто в підсумку я повинен був продовжувати ними займатися. Але контекст змінився", —сказав він.
Сурков підтвердив в інтерв'ю, що хотів піти з Кремля вже давно, щонайменше з 2013 року.
"Вже тоді зрозумів, що мені немає місця в системі. Я, звичайно, створював цю систему, але ніколи не був її частиною. Це не проблема системи, це моя проблема. Відчуваю відчуження. Не тому, що мені щось не подобається. Як раз подобається. Просто я не вмію займатися чим би то не було довше п'яти років", — сказав він.
У 2013 році, розповів Сурков, він зробив спробу піти з держслужби, але повернувся і зайнявся українським напрямком.
"Здогадався вже тоді, коли нічого ще не почало відбуватися, що буде справжня боротьба із Заходом. Серйозний. З жертвами та санкціями", - пояснив він. Однак після п'ять років почалося "природне гальмування цього проєкту".
Сурков підтвердив, що не планується повертатися на роботу в Кремль, але продовжить цікавитися політикою.
"Оскільки великих справ у мене поки немає, буду практикувати Малі політичні форми. А саме: кухонні дебати. Або виступи в чаркових для малознайомих товаришів по чарці", - сказав екс-помічник президента.
В Адміністрації президента Сурков пропрацював в цілому близько 17 років.
У вересні 2013 року він став помічником президента та очолив управління по співпраці з СНД.
До слова, говорячи про відносини Росії та України, Сурков підкреслив, що вони ніколи не були простими, проте українського президента Володимира Зеленського він визначив як людину вдумливу.
За його словами, на саміті "нормандської четвірки" в Парижі, який пройшов 9 грудня, Зеленського всі учасники сприйняли українського лідера як повноцінного главу держави.
"У нього легкість незвичайна в думках", — додав Сурков.
Нагадаємо, Сурков під час своєї роботи на Кремль наглядав за питаннями соціально-економічного співробітництва з Абхазією і Південною Осетією, а також врегулювання ситуації на сході України. Раніше, з 2011 року, Сурков займав пост заступника Голови Уряду Росії, а з 2012-го — керівника апарату уряду.
Раніше повідомлялось, слова президента РФ Володимира Путіна про те, що Росія та Україна мають об’єднатися і стати конкурентом для Європи, викликали критику з боку Володимира Зеленського.
Крім того, для обговорення питання анексії Криму росіянами можна створити новий майданчик, де мали б брати участь Сполучені Штати Америки.
Про це заявив президент України Володимири Зеленський під час виступу на конференції з безпеки у Мюнхені.
Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) заявили, що справжньою метою телефонної розмови між Володимиром Путіним та Дональдом Трампом було не досягнення миру, а просування російських інтересів.
Журналіст пояснив, що справжньою метою телефонного дзвінка Володимира Путіна до президента США Дональда Трампа було не досягнення миру, а демонстрація власних планів та спроба вплинути на позицію Вашингтона.
Пентагон оприлюднив дані про витрати США на Близькому Сході, зокрема у контексті війни в Ірані. Американське оборонне відомство повідомило, що суми, спрямовані на військові операції та підтримку союзників у регіоні, сягають десятків мільярдів доларів.
Прес-секретар Кремля Дмитро Пєсков виправдав відсутність важкої військової техніки на параді 9 травня у Москві, заявивши, що це було «свідомим рішенням» і не свідчить про проблеми армії.
Президент США Дональд Трамп назвав «дуже хорошою» свою розмову з Володимиром Путіним і повідомив, що запропонував Кремлю «коротке припинення вогню».
Дональд Трамп провів півторагодинну телефонну розмову з Володимиром Путіним, після якої Кремль заявив про готовність оголосити «перемир’я» 9 травня. Російська сторона подала це як політичний жест, а Трамп назвав укладення договору про завершення війни «близьким».
Президент США Дональд Трамп виступив із заявою щодо Володимира Путіна та можливості мирної угоди, назвавши їхню розмову «дуже хорошою» і підкресливши, що вирішення війни проти України може настати «відносно швидко». Він повідомив, що запропонував Кремлю коротке припинення вогню, яке, на його думку, може бути реалізоване.
Дональд Трамп відповів на заяви іранського президента Масуда Мертса, який звинуватив США у приниженні та втраті впливу.
Квітневе опитування у Росії показало, що песимістичні очікування щодо матеріального становища вперше з грудня 2022 року перевищили оптимістичні. Попри офіційні дані про зростання доходів, громадяни не відчувають покращення й дедалі більше готуються до погіршення свого добробуту.
Опитування Reuters/Ipsos показало, що схвалення президента США Дональда Трампа серед американців знизилося до 34% — найнижчого рівня за його нинішній термін. Причиною падіння стали війна проти Ірану та різке зростання цін на бензин.
Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) заявили, що справжньою метою телефонної розмови між Володимиром Путіним та Дональдом Трампом було не досягнення миру, а просування російських інтересів.
Журналіст пояснив, що справжньою метою телефонного дзвінка Володимира Путіна до президента США Дональда Трампа було не досягнення миру, а демонстрація власних планів та спроба вплинути на позицію Вашингтона.
Пентагон оприлюднив дані про витрати США на Близькому Сході, зокрема у контексті війни в Ірані. Американське оборонне відомство повідомило, що суми, спрямовані на військові операції та підтримку союзників у регіоні, сягають десятків мільярдів доларів.
Прес-секретар Кремля Дмитро Пєсков виправдав відсутність важкої військової техніки на параді 9 травня у Москві, заявивши, що це було «свідомим рішенням» і не свідчить про проблеми армії.