Світові організації дали рекомендації щодо відновлення навчального процесу після пандемії коронавірусу
Внаслідок коронавірусного карантину велика частина освітніх закладів у різних країнах світу закрилася на тривалий термін. Ця тенденція зачепила близько 1,3 мільярду осіб.
Для того, щоб безпечно відновити навчальний процес, WFP, FAO, UNICEF та UNESCO оприлюднили основні принципи. У тексті допису зазначено, що відлучення від навчального процесу сприяє значним ризикам для освіти дітей та їхнього благополуччя, особливо це стосується представників маргіналізованих сімей та бідних країн.
Виконавчий директор Всесвітньої продовольчої програми Девід Біслі зазначив, що у деяких бідних країнах діти відвідували школи, аби хоч раз в день поїсти. Наразі ж 370 мільйонів таких учнів не мають можливості повноцінно харчуватися, а також не отримують медичну допомогу, яку їм надавали у школах. Біслі наголосив, що при відкритті шкіл програми по харчуванню та наданню медпослуг також мають бути відновлені. А виконавчий директор Генріетта Форе зауважила, що чим довше діти не відвідують школи, тим менша вірогідність, що вони повернуться до навчання. Також Форе повідомила, що відновленню роботи навчальних закладів необхідно приділяти пріоритетну увагу, інакше раніше досягнуті у сфері освіти успіхи будуть нівельовані.
Для того, щоб безпечно відновити роботу освітніх закладів, організації рекомендують взяти до уваги наступні принципи:
- Політична реформа – розширення доступу до навчання маргіналізованих дітей та тих, хто не відвідує заняття, закріплення практики дистанційного навчання, а також продумані принципи відкриття і закриття шкіл під час надзвичайних ситуацій тощо;
- Вимоги щодо фінансування – вивчення впливу COVID-19 на освіту та інвестиції в укріплення навчальних систем;
- Безпечні операції – створення умов, які б зменшили можливість поширення захворювань. Доступ до мила та чистої води, протоколи щодо правил гігієни та соціального дистанціювання тощо;
- Компенсація навчання – практичні заняття, що мають сприяти відновленню пропущеного навчального часу, інтеграція підходів у сфері дистанційної освіти;
- Гарне самопочуття та захист – укріплення механізмів надання базових послуг, включаючи харчування і медичне обслуговування;
- Охоплення маргінальних шарів населення – розширити доступ до навчального процесу дітям мігрантів, дітям, які раніше не відвідували школу та ін.
ASPI news писало про нові "ляпи" Всеукраїнської школи онлайн. Також повідомлялося, що завдання зі шкільного підручника обурило батьків.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.
Помічник Володимира Путіна Юрій Ушаков заявив, що європейські лідери нібито намагалися змінити позицію президента США Дональда Трампа щодо війни в Україні під час саміту «Групи семи» у Франції, назвавши їхні аргументи «некорисними» для Москви.
Голова Європейської ради Антоніу Кошта двічі проводив непублічні контакти з представниками Кремля щодо війни Росії проти України, намагаючись з’ясувати можливі дипломатичні шляхи завершення бойових дій.
Американські демократи заявили, що після перемоги на виборах мають намір відновити тіснішу координацію зі своїми європейськими партнерами щодо підтримки України та закликали не списувати їх із політичної гри.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що Китай відіграє важливу роль у підтримці російської військової машини, допомагаючи Москві обходити міжнародні обмеження, і закликав Пекін врахувати наслідки такої політики.
Президент Росії Володимир Путін провів телефонну розмову з президентом США Дональдом Трампом, під час якої, за повідомленнями ЗМІ, порушував тему війни проти України та намагався представити власне бачення ситуації на фронті.
Президент США Дональд Трамп і російський лідер Володимир Путін опинилися у ситуації, коли вихід із розпочатих ними криз стає дедалі складнішим. Оглядач The Washington Post Девід Ігнатіус заявив, що обидва політики потрапили у «пастку влади», де визнання помилок може коштувати їм політичного впливу.
Російський лідер Володимир Путін знову підписав указ про збільшення штатної чисельності Збройних сил РФ, що стало вже другим таким рішенням із початку 2026 року. Нове розширення російської армії відбувається на тлі триваючої війни проти України та зростання військових потреб Кремля.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.
Помічник Володимира Путіна Юрій Ушаков заявив, що європейські лідери нібито намагалися змінити позицію президента США Дональда Трампа щодо війни в Україні під час саміту «Групи семи» у Франції, назвавши їхні аргументи «некорисними» для Москви.