Світові організації дали рекомендації щодо відновлення навчального процесу після пандемії коронавірусу
Внаслідок коронавірусного карантину велика частина освітніх закладів у різних країнах світу закрилася на тривалий термін. Ця тенденція зачепила близько 1,3 мільярду осіб.
Для того, щоб безпечно відновити навчальний процес, WFP, FAO, UNICEF та UNESCO оприлюднили основні принципи. У тексті допису зазначено, що відлучення від навчального процесу сприяє значним ризикам для освіти дітей та їхнього благополуччя, особливо це стосується представників маргіналізованих сімей та бідних країн.
Виконавчий директор Всесвітньої продовольчої програми Девід Біслі зазначив, що у деяких бідних країнах діти відвідували школи, аби хоч раз в день поїсти. Наразі ж 370 мільйонів таких учнів не мають можливості повноцінно харчуватися, а також не отримують медичну допомогу, яку їм надавали у школах. Біслі наголосив, що при відкритті шкіл програми по харчуванню та наданню медпослуг також мають бути відновлені. А виконавчий директор Генріетта Форе зауважила, що чим довше діти не відвідують школи, тим менша вірогідність, що вони повернуться до навчання. Також Форе повідомила, що відновленню роботи навчальних закладів необхідно приділяти пріоритетну увагу, інакше раніше досягнуті у сфері освіти успіхи будуть нівельовані.
Для того, щоб безпечно відновити роботу освітніх закладів, організації рекомендують взяти до уваги наступні принципи:
- Політична реформа – розширення доступу до навчання маргіналізованих дітей та тих, хто не відвідує заняття, закріплення практики дистанційного навчання, а також продумані принципи відкриття і закриття шкіл під час надзвичайних ситуацій тощо;
- Вимоги щодо фінансування – вивчення впливу COVID-19 на освіту та інвестиції в укріплення навчальних систем;
- Безпечні операції – створення умов, які б зменшили можливість поширення захворювань. Доступ до мила та чистої води, протоколи щодо правил гігієни та соціального дистанціювання тощо;
- Компенсація навчання – практичні заняття, що мають сприяти відновленню пропущеного навчального часу, інтеграція підходів у сфері дистанційної освіти;
- Гарне самопочуття та захист – укріплення механізмів надання базових послуг, включаючи харчування і медичне обслуговування;
- Охоплення маргінальних шарів населення – розширити доступ до навчального процесу дітям мігрантів, дітям, які раніше не відвідували школу та ін.
ASPI news писало про нові "ляпи" Всеукраїнської школи онлайн. Також повідомлялося, що завдання зі шкільного підручника обурило батьків.
У Москві готуються до параду 9 травня так, ніби це фронтова операція: Кремль оголосив про посилені заходи безпеки для Володимира Путіна, прикриваючи страх перед Україною та власними внутрішніми загрозами.
Юрій Ушаков, найближчий радник Володимира Путіна, зробив фрейдівську обмовку, яка розкрила справжні наміри Кремля. Замість обіцянок миру він фактично визнав, що Росія прагне лише паузи у війні, аби перегрупуватися.
За даними російських джерел, доходи від нафти та газу у квітні 2026 року склали лише близько 100 мільярдів рублів замість прогнозованого трильйона. Це означає, що Кремль втратив основне джерело фінансування війни та соціальних програм, а дефіцит бюджету стрімко зростає.
The Washington Post пише про загострення протистояння між адміністрацією Путіна, яку курує Сергій Кирієнко, та силовими структурами на чолі з ФСБ. На тлі падіння економіки, блокування інтернету та зростання суспільного невдоволення Кремль опинився у вирі внутрішньої боротьби, яка може підірвати стабільність влади.
Олег Шамшур заявив, що Європа зволікає з усвідомленням масштабів небезпеки, і лише пряме силове протистояння змусить її діяти рішуче. Він підкреслив, що агресія Росії є викликом не лише для України, а й для всієї європейської безпеки.
У НАТО відреагували на рішення президента США Дональда Трампа щодо скорочення військової присутності в Європі, зазначивши, що це не стало несподіванкою для союзників. Водночас у Альянсі підкреслили, що такий крок може послабити обороноздатність і створити нові виклики для європейської безпеки.
Президент США Дональд Трамп оголосив про виведення військових та ракетних підрозділів із Німеччини, що викликало занепокоєння серед союзників по НАТО. Це рішення може суттєво змінити баланс сил у Європі та поставити нові виклики для безпеки континенту.
Президент США Дональд Трамп заявив, що блокада проти Ірану призведе до повного краху його фінансової системи. Він підкреслив, що санкції та економічний тиск є головним інструментом у боротьбі з агресивною політикою Тегерана.
Президент Франції Еммануель Макрон заявив, що країни Південного Кавказу повинні орієнтуватися на Європейський Союз, адже Росія не здатна забезпечити їхню безпеку. Він наголосив, що ЄС готовий стати стратегічним партнером для регіону, пропонуючи стабільність, розвиток та реальні гарантії.
Американське видання The Washington Post повідомило, що команда Дональда Трампа розглядає сценарії поразки республіканців на виборах до Конгресу. У штабі вже готують стратегії, які мають зменшити політичні втрати та зберегти вплив Трампа у разі негативного результату.
У Москві готуються до параду 9 травня так, ніби це фронтова операція: Кремль оголосив про посилені заходи безпеки для Володимира Путіна, прикриваючи страх перед Україною та власними внутрішніми загрозами.
Юрій Ушаков, найближчий радник Володимира Путіна, зробив фрейдівську обмовку, яка розкрила справжні наміри Кремля. Замість обіцянок миру він фактично визнав, що Росія прагне лише паузи у війні, аби перегрупуватися.
За даними російських джерел, доходи від нафти та газу у квітні 2026 року склали лише близько 100 мільярдів рублів замість прогнозованого трильйона. Це означає, що Кремль втратив основне джерело фінансування війни та соціальних програм, а дефіцит бюджету стрімко зростає.
The Washington Post пише про загострення протистояння між адміністрацією Путіна, яку курує Сергій Кирієнко, та силовими структурами на чолі з ФСБ. На тлі падіння економіки, блокування інтернету та зростання суспільного невдоволення Кремль опинився у вирі внутрішньої боротьби, яка може підірвати стабільність влади.