Тегеран отримав повідомлення від Трампа про "неминучий" напад на Іран, - ЗМІ
Іранські офіційні особи в п'ятницю, 21 червня, зробили заяву про те, що Тегеран отримав повідомлення від президента США Дональда Трампа з попередженням, що напад США на Іран неминучий.
Це повідомлення було передано через представників Оману, передає агентство Reuters з Дубаї.
"У своєму посланні Трамп заявив, що він проти будь-якої війни з Іраном і хоче поговорити з Тегераном з різних питань ... Він дав короткий період часу, щоб отримати нашу відповідь, але негайною відповіддю Ірану було те, що вирішувати це питання має Верховний лідер (аятолла Алі, прим АСПІ) Хаменеї", - сказав один з чиновників Reuters на умовах анонімності.
Також з'явилася інформація і від іншого інсайдера, який повідомив, що у разі виконання погроз Трампа, наслідки будуть в міжнародному форматі.
"Ми дали зрозуміти, що лідер проти будь-яких переговорів, але повідомлення буде передано йому, щоб ухвалити рішення ... Однак ми сказали Оманському чиновнику, що будь-який напад на Іран матиме регіональні та міжнародні наслідки."
Нагадаємо, раніше глава Північної Кореї Кім Чен Ин направив президенту США Дональду Трампу "дуже теплий, дуже позитивний" лист з проханням про другу зустріч.
Соціологи фіксують найнижчі показники підтримки за весь другий термін, пояснюючи падіння не діями опозиції, а внутрішніми кризами та суперечливими рішеннями Білого дому.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.
Це перша настільки відверта оцінка дій Кремля від китайського лідера, яка пролунала на тлі патової ситуації у війні та офіційного візиту Путіна до Пекіна.
Москва прагне показати, що союз із Китаєм стає головною опорою для Росії у протистоянні із Заходом.
У заяві Дмитра Пєскова пролунало підтвердження готовності Кремля до контактів із європейськими лідерами. Водночас він дав зрозуміти, що Москва прагне визначати формат і учасників переговорів. У Європі ж наголошують, що справжній діалог можливий лише після завершення війни та відновлення територіальної цілісності України.
Російський пропагандист поставив речнику Кремля Дмитру Пєскову незручне запитання про ядерну зброю, змусивши його виправдовуватися щодо готовності Москви застосувати ракети проти України.
Будівництво нової бальної зали Дональда Трампа у Вашингтоні зіткнулося з серйозною юридичною перешкодою: федеральний суддя заборонив продовжувати роботи через відсутність схвалення Конгресу.
Соціологи фіксують найнижчі показники підтримки за весь другий термін, пояснюючи падіння не діями опозиції, а внутрішніми кризами та суперечливими рішеннями Білого дому.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.