Тегеран під прицілом: Трамп обіцяє вимкнути світло Ірану
Тегеран опинився на межі енергетичної катастрофи: Дональд Трамп заявив, що готовий стерти з карти всю інфраструктуру Ірану, якщо країна не погодиться на його умови. Загроза знищення електростанцій і мостів стала новим важелем тиску у переговорах, які Вашингтон нав’язує Тегерану.
У прямому ефірі американського телебачення президент США Дональд Трамп заявив, що здатний за одну годину позбавити Іран усієї енергії, знищивши електростанції та критичні об’єкти. Він наголосив, що відновлення займе десятиліття, а країна більше ніколи не зможе повернутися до попереднього рівня. Ця демонстративна погроза змусила Тегеран сісти за стіл переговорів, хоча умови Вашингтона залишаються жорсткими й безкомпромісними.
У новому витку конфлікту між США та Іраном Дональд Трамп використав найсильніший аргумент — загрозу повного знищення енергетичної системи країни. Президент заявив, що може “забрати всю їхню енергію” за одну годину, і тоді Іран втратить не лише світло, а й мости та інфраструктуру, без яких держава не зможе функціонувати. Він підкреслив, що не прагне цього робити, але готовий діяти, якщо Тегеран не погодиться на американські вимоги.
Трамп повторив, що у Ірану “немає карт” у переговорах, і що Вашингтон не задовольниться частковими поступками — лише повним виконанням умов. Його слова про можливе “знищення цілої цивілізації” викликали шок у міжнародній спільноті, але водночас змусили іранську сторону повернутися до діалогу.
Раніше президент США вже погрожував ударами по інфраструктурі Ірану у випадку блокади Ормузької протоки. Тепер же він заявив, що готовий діяти негайно, якщо переговори не принесуть результату. У Тегерані розуміють: будь-яка атака на енергетику може відкинути країну на десятиліття назад, і саме це стало ключовим фактором у рішенні сісти за стіл перемовин.
Таким чином, енергетика перетворилася на головний козир у геополітичній грі, де Вашингтон демонструє силу, а Іран змушений балансувати між виживанням і поступками. Світ уважно стежить за розвитком подій, адже загроза “вимкненого Ірану” може стати реальністю вже найближчим часом.
Новий указ Володимира Путіна дозволяє російській владі запроваджувати зовнішнє управління на стратегічних підприємствах, які не змогли належним чином захистити свої об’єкти від українських ударів.
У Кремлі відреагували на повідомлення про можливу нову хвилю мобілізації в Росії, яка, за оцінками української влади та західних аналітиків, може бути пов’язана з підготовкою Москви до подальшого ведення війни проти України.
Російський правитель Володимир Путін може найближчим часом посилити удари по Україні через успішні атаки українських сил по цілях у глибині Росії.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що готовий долучитися до переговорів щодо завершення російсько-української війни, якщо виникне така потреба. Водночас фінський лідер не прагне виходити на перший план і вважає, що його нинішня роль полягає насамперед у непублічній дипломатичній роботі між Україною, США та Європою.
Володимир Путін підписав указ, який дозволяє передавати під тимчасове управління держави об’єкти критичної інфраструктури Росії, якщо їхні власники не забезпечують належний захист від атак безпілотників або не можуть оперативно відновити роботу після ударів.
У Кремлі різко відреагували на намір Великої Британії передати Україні секретні технології для виробництва далекобійних ракет Storm Shadow/SCALP.
Колишній спецпосланець США в Україні Кіт Келлог заявив, що Вашингтону потрібен час, аби збалансувати оборонну допомогу Україні та потреби Близького Сходу. В
Володимир Путін своїм виступом на з'їзді «Єдиної Росії» продемонстрував, що Кремль не налаштований згортати війну проти України та продовжує готувати російське суспільство до затяжного протистояння.
Військово-морські сили США розглядають можливість перейменувати новий авіаносець класу «Форд» USS Doris Miller на честь президента США Дональда Трампа. Якщо це рішення ухвалять, американський флот уперше отримає авіаносець, названий на честь чинного глави держави.
У Росії різко погіршилися суспільні очікування щодо майбутнього країни. За даними опитування ВЦВГД, у липні 2026 року 66% росіян вважали, що попереду на РФ чекають «важкі часи» — показник, який уже наблизився до рівнів початку 1990-х років.
Новий указ Володимира Путіна дозволяє російській владі запроваджувати зовнішнє управління на стратегічних підприємствах, які не змогли належним чином захистити свої об’єкти від українських ударів.
У Кремлі відреагували на повідомлення про можливу нову хвилю мобілізації в Росії, яка, за оцінками української влади та західних аналітиків, може бути пов’язана з підготовкою Москви до подальшого ведення війни проти України.
Російський правитель Володимир Путін може найближчим часом посилити удари по Україні через успішні атаки українських сил по цілях у глибині Росії.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що готовий долучитися до переговорів щодо завершення російсько-української війни, якщо виникне така потреба. Водночас фінський лідер не прагне виходити на перший план і вважає, що його нинішня роль полягає насамперед у непублічній дипломатичній роботі між Україною, США та Європою.