Телеканал Руставі-2 виставлений на продаж
Телеканал "Руставі-2". Ведучий програми "Постскриптум" Георгій Габунія
Кібар Халваші, власник телеканалу Руставі-2, позбавляється його через борги. Він готовий продати будь-кому, тільки не Саакашвілі.
Халваші підкреслив, що компанія буде продана за правилом прозорого конкурсу тому, хто заплатить найвищу ціну. Про це повідомляють грузинські ЗМІ.
"На жаль, мої фінансові можливості недостатні для того, щоб вивести телекомпанію з глибокої фінансової кризи, тому я ухвалив рішення про продаж телекомпанії і готовий до переговорів з будь-якою зацікавленою особою", - зазначив бізнесмен. При цьому він додав, що єдиний, з ким не буде переговорів, — Михайло Саакашвілі.
За даними бізнесмена, який вступив у права власника грузинського телеканалу в липні, борг Руставі-2 становить 70 млн ларі (понад $24 млн), майже третина якого (27 млн ларі) - заборгованість перед державою.
Кібар Халваші підкреслив, що мовна компанія перебуває в катастрофічному стані й "заборгувала практично всім, починаючи від водорозподільної компанії та закінчуючи американською компанією, яка проводить екзит-поли".
Американське видання повідомило, що після рішення Дональда Трампа припинити постачання зброї Україні, посольство США в Києві залишилося без належної оборони. Це стало сигналом про різку зміну політики Вашингтона, яка поставила під сумнів безпеку дипломатів та стратегічну підтримку України.
Путін у Пекіні почув “Лебедине озеро”: натяк, який не можна ігнорувати. Символічна музика пролунала під час прийому російського лідера в Китаї, викликавши асоціації з останніми днями радянської влади та нагадуванням про крихкість його режиму.
Прессекретар президента РФ заявив, що будь-які дискусії про територіальну приналежність Калінінграда є «неприйнятними» та спрямованими на дестабілізацію регіону.
Заява пролунала як черговий сигнал тиску на Молдову та регіон, де Москва намагається утримати свій вплив, використовуючи тему «захисту співвітчизників».
У своєму виступі він натякнув на можливість використання арсеналу РФ, що викликало різку реакцію міжнародної спільноти та нову хвилю тривоги щодо глобальної безпеки.
Соціологи фіксують найнижчі показники підтримки за весь другий термін, пояснюючи падіння не діями опозиції, а внутрішніми кризами та суперечливими рішеннями Білого дому.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Американське видання повідомило, що після рішення Дональда Трампа припинити постачання зброї Україні, посольство США в Києві залишилося без належної оборони. Це стало сигналом про різку зміну політики Вашингтона, яка поставила під сумнів безпеку дипломатів та стратегічну підтримку України.
Путін у Пекіні почув “Лебедине озеро”: натяк, який не можна ігнорувати. Символічна музика пролунала під час прийому російського лідера в Китаї, викликавши асоціації з останніми днями радянської влади та нагадуванням про крихкість його режиму.
Прессекретар президента РФ заявив, що будь-які дискусії про територіальну приналежність Калінінграда є «неприйнятними» та спрямованими на дестабілізацію регіону.