"Тепло відреагував": Токаєв подякував Путіну за допомогу в придушенні протестів у Казахстані (Відео)
Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв подякував президенту країни-агресора Володимиру Путіну, який сприяв у придушенні мітингів у країні. Глава Кремля відправив у Казахстан "миротворців" ОДКБ у складі підрозділів 45-ої бригади спеціального призначення Повітряно-десантних військ, Ульянівської десантно-штурмової бригади ПДВ та Іванівської повітряно-десантної дивізії.
Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв дуже подякував російському президенту Володимиру Путіну за "миротворців", яких той відправив у республіку для придушення повстань. Про це Токаєв заявив у своєму зверненні до нації.
"Особливі слова подяки адресую президенту Росії Володимиру Путіну. Він дуже оперативно і, головне, по-товариському тепло відреагував на моє звернення", заявив Токаєв.
Нагадаємо, що Токаєв наказав силовикам стріляти у мітингувальників на ураження та без попередження. ASPI news інформувало, що у рамках "антитерористичної операції" казахські силовики розпочали "масштабну зачистку" Алмати від протестувальників. Вони ліквідували вже десятки людей. Також ми писали, що Міністерство внутрішніх справ Казахстану оголосило "червоний рівень" терористичної загрози на території усієї країни. Російські "миротворці"-десантники з Організації Договору про колективну безпеку отримали "карт бланш" на відкриття вогню.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.
Це перша настільки відверта оцінка дій Кремля від китайського лідера, яка пролунала на тлі патової ситуації у війні та офіційного візиту Путіна до Пекіна.
Москва прагне показати, що союз із Китаєм стає головною опорою для Росії у протистоянні із Заходом.
У заяві Дмитра Пєскова пролунало підтвердження готовності Кремля до контактів із європейськими лідерами. Водночас він дав зрозуміти, що Москва прагне визначати формат і учасників переговорів. У Європі ж наголошують, що справжній діалог можливий лише після завершення війни та відновлення територіальної цілісності України.
Російський пропагандист поставив речнику Кремля Дмитру Пєскову незручне запитання про ядерну зброю, змусивши його виправдовуватися щодо готовності Москви застосувати ракети проти України.
Будівництво нової бальної зали Дональда Трампа у Вашингтоні зіткнулося з серйозною юридичною перешкодою: федеральний суддя заборонив продовжувати роботи через відсутність схвалення Конгресу.
Білий дім опублікував фото Дональда Трампа в образі Джеймса Бонда, що одразу викликало хвилю реакцій у світі. Президент США постає у стилізованому костюмі агента 007, тримаючи зброю та демонструючи позу класичного шпигуна.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.