Теракт в мечеті Крайстчерча: влада викупила зброю у більш, ніж 150 власників
Після кривавого теракту 15 березня 2019 року в місті Крайстчерч в Новій Зеландії, прем'єр-міністерка Джасінда Ардерна оголосила, що більшість напівавтоматичних озброєнь, включаючи всі вогнепальну зброю військового зразка, будуть оголошені поза законом.
Три тижні по тому парламент країни переважною більшістю голосів прийняв закон про заборону їх діяльності, пише NYT.
New Zealand has started nationwide gun buyback events after the government banned most semiautomatic weapons following the terrorist attack on mosques in Christchurch https://t.co/pFfwDDDTU8
— The New York Times (@nytimes) July 13, 2019
Сьогодні, в суботу, 13 липня, в Новій Зеландії пройшов перший день загальнонаціональних заходів з викупу зброї у їх власників.
Як повідомляє видання, понад 150 власників передали напівавтоматичну зброю та її складові поліції в Крайстчерчі.
Майк Джонсон, командувач поліцейським відділом округу, заявив пресі, що власникам зброї буде виплачено в цілому близько 300 000 доларів.
Як зазначив Джонсон, власники передали 224, тепер вже, незаконної зброї.
Повідомляється, що захід тривав протягом п'яти годин.
Нагадаємо, 15 березня було скоєно самотнім бойовиком нападу на 2 мечеті, коли він цинічно розстріляв практично в упор людей, з яких 51 загинули й кілька десятків отримали поранення.
Дане масове винищення людей настільки вразило націю, що владою були прийняті зміни в законах Про зброю.
Президент США Дональд Трамп пообіцяв знову повернутися до питання санкцій проти Росії та запевнив у продовженні підтримки України, що у Києві розцінили як важливий сигнал для Кремля.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.
Помічник Володимира Путіна Юрій Ушаков заявив, що європейські лідери нібито намагалися змінити позицію президента США Дональда Трампа щодо війни в Україні під час саміту «Групи семи» у Франції, назвавши їхні аргументи «некорисними» для Москви.
Голова Європейської ради Антоніу Кошта двічі проводив непублічні контакти з представниками Кремля щодо війни Росії проти України, намагаючись з’ясувати можливі дипломатичні шляхи завершення бойових дій.
Американські демократи заявили, що після перемоги на виборах мають намір відновити тіснішу координацію зі своїми європейськими партнерами щодо підтримки України та закликали не списувати їх із політичної гри.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що Китай відіграє важливу роль у підтримці російської військової машини, допомагаючи Москві обходити міжнародні обмеження, і закликав Пекін врахувати наслідки такої політики.
Президент Росії Володимир Путін провів телефонну розмову з президентом США Дональдом Трампом, під час якої, за повідомленнями ЗМІ, порушував тему війни проти України та намагався представити власне бачення ситуації на фронті.
Президент США Дональд Трамп і російський лідер Володимир Путін опинилися у ситуації, коли вихід із розпочатих ними криз стає дедалі складнішим. Оглядач The Washington Post Девід Ігнатіус заявив, що обидва політики потрапили у «пастку влади», де визнання помилок може коштувати їм політичного впливу.
Президент США Дональд Трамп пообіцяв знову повернутися до питання санкцій проти Росії та запевнив у продовженні підтримки України, що у Києві розцінили як важливий сигнал для Кремля.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.