Теракт в мечеті Крайстчерча: влада викупила зброю у більш, ніж 150 власників
Після кривавого теракту 15 березня 2019 року в місті Крайстчерч в Новій Зеландії, прем'єр-міністерка Джасінда Ардерна оголосила, що більшість напівавтоматичних озброєнь, включаючи всі вогнепальну зброю військового зразка, будуть оголошені поза законом.
Три тижні по тому парламент країни переважною більшістю голосів прийняв закон про заборону їх діяльності, пише NYT.
New Zealand has started nationwide gun buyback events after the government banned most semiautomatic weapons following the terrorist attack on mosques in Christchurch https://t.co/pFfwDDDTU8
— The New York Times (@nytimes) July 13, 2019
Сьогодні, в суботу, 13 липня, в Новій Зеландії пройшов перший день загальнонаціональних заходів з викупу зброї у їх власників.
Як повідомляє видання, понад 150 власників передали напівавтоматичну зброю та її складові поліції в Крайстчерчі.
Майк Джонсон, командувач поліцейським відділом округу, заявив пресі, що власникам зброї буде виплачено в цілому близько 300 000 доларів.
Як зазначив Джонсон, власники передали 224, тепер вже, незаконної зброї.
Повідомляється, що захід тривав протягом п'яти годин.
Нагадаємо, 15 березня було скоєно самотнім бойовиком нападу на 2 мечеті, коли він цинічно розстріляв практично в упор людей, з яких 51 загинули й кілька десятків отримали поранення.
Дане масове винищення людей настільки вразило націю, що владою були прийняті зміни в законах Про зброю.
Американське видання повідомило, що після рішення Дональда Трампа припинити постачання зброї Україні, посольство США в Києві залишилося без належної оборони. Це стало сигналом про різку зміну політики Вашингтона, яка поставила під сумнів безпеку дипломатів та стратегічну підтримку України.
Путін у Пекіні почув “Лебедине озеро”: натяк, який не можна ігнорувати. Символічна музика пролунала під час прийому російського лідера в Китаї, викликавши асоціації з останніми днями радянської влади та нагадуванням про крихкість його режиму.
Прессекретар президента РФ заявив, що будь-які дискусії про територіальну приналежність Калінінграда є «неприйнятними» та спрямованими на дестабілізацію регіону.
Заява пролунала як черговий сигнал тиску на Молдову та регіон, де Москва намагається утримати свій вплив, використовуючи тему «захисту співвітчизників».
У своєму виступі він натякнув на можливість використання арсеналу РФ, що викликало різку реакцію міжнародної спільноти та нову хвилю тривоги щодо глобальної безпеки.
Соціологи фіксують найнижчі показники підтримки за весь другий термін, пояснюючи падіння не діями опозиції, а внутрішніми кризами та суперечливими рішеннями Білого дому.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Американське видання повідомило, що після рішення Дональда Трампа припинити постачання зброї Україні, посольство США в Києві залишилося без належної оборони. Це стало сигналом про різку зміну політики Вашингтона, яка поставила під сумнів безпеку дипломатів та стратегічну підтримку України.
Путін у Пекіні почув “Лебедине озеро”: натяк, який не можна ігнорувати. Символічна музика пролунала під час прийому російського лідера в Китаї, викликавши асоціації з останніми днями радянської влади та нагадуванням про крихкість його режиму.
Прессекретар президента РФ заявив, що будь-які дискусії про територіальну приналежність Калінінграда є «неприйнятними» та спрямованими на дестабілізацію регіону.