Тихановська пояснила, чий Крим
Світлана Тихановська, лідерка опозиції Білорусі, заявила, що вона особисто вважає, що Крим належить Україні. Але Тихановська не може висловлюватись за весь білоруський народ.
Лідерка білоруської опозиції Світлана Тихановська заявила, що відповідно до норм міжнародного права Крим належить Україні. Про це кандидатка в президенти Білорусі заявила Укрінформу. Тихановська пояснила, що є міжнародний закон, законодавство. І на підставі міжнародного законодавства Крим належить Україні, додала вона на прохання журналіста озвучити особисте ставлення до незаконної анексії Криму Росією.
Тихановська додала, що вона особисто виступає "проти будь-якого прояву агресії". Але водночас вона пояснила, що не може говорити від імені майбутнього президента Білорусі, якого білоруський народ обере після повалення режиму Лукашенка. Адже такі питання потрібно вирішувати вже коли "ми переможемо у себе". Щодо підтримки Україною білоруського народу, то лідерка опозиції назвала її "важливою" та "символічною".
Раніше Світлана Тихановська заявляла, що народ Білорусі до Росії ніколи погано не ставився і дуже прикро, що президент РФ Володимир Путін намагається стати на бік діючого президента Олександра Лукашенка. ASPI news писало, що раніше президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що Україна стала форпостом політичних провокацій.
Російський президент Володимир Путін заявив про можливість застосування нової ракети “Орєшнік” із ядерними боєголовками, що викликало хвилю занепокоєння у світі. Кремль оприлюднив відео, яке стало черговим інструментом пропаганди та психологічного тиску на міжнародну спільноту.
Путін переконує Трампа у перемозі, але його армія загрузла на фронті — Зеленський називає це черговим прикладом російської пропаганди, яка не відповідає реальності.
Американський президент Дональд Трамп оголосив, що готовий направити своїх представників до Москви для переговорів. У Києві та Вашингтоні цей крок розглядають як потенційний дипломатичний маневр, який може змінити баланс сил у війні, але водночас викликає сумніви щодо реальних намірів Кремля.
Поки Володимир Путін готується до найпохмурішого параду за роки правління, навіть лояльні до Кремля голоси починають звучати інакше. Bloomberg пише, що росіяни втомилися від нескінченного конфлікту, який руйнує їхнє життя, і дедалі частіше звинувачують владу у провалі.
У Кремлі заявили, що Володимир Путін готовий до діалогу з Європейським Союзом, проте сам ініціювати контакти не буде. Дмитро Пєсков пояснив, що Росія «не була ініціатором» розриву відносин, і тепер чекає, коли ЄС сам звернеться до Москви.
У Москві готуються до параду 9 травня так, ніби це фронтова операція: Кремль оголосив про посилені заходи безпеки для Володимира Путіна, прикриваючи страх перед Україною та власними внутрішніми загрозами.
Юрій Ушаков, найближчий радник Володимира Путіна, зробив фрейдівську обмовку, яка розкрила справжні наміри Кремля. Замість обіцянок миру він фактично визнав, що Росія прагне лише паузи у війні, аби перегрупуватися.
За даними російських джерел, доходи від нафти та газу у квітні 2026 року склали лише близько 100 мільярдів рублів замість прогнозованого трильйона. Це означає, що Кремль втратив основне джерело фінансування війни та соціальних програм, а дефіцит бюджету стрімко зростає.
The Washington Post пише про загострення протистояння між адміністрацією Путіна, яку курує Сергій Кирієнко, та силовими структурами на чолі з ФСБ. На тлі падіння економіки, блокування інтернету та зростання суспільного невдоволення Кремль опинився у вирі внутрішньої боротьби, яка може підірвати стабільність влади.
Російський президент Володимир Путін заявив про можливість застосування нової ракети “Орєшнік” із ядерними боєголовками, що викликало хвилю занепокоєння у світі. Кремль оприлюднив відео, яке стало черговим інструментом пропаганди та психологічного тиску на міжнародну спільноту.
Путін переконує Трампа у перемозі, але його армія загрузла на фронті — Зеленський називає це черговим прикладом російської пропаганди, яка не відповідає реальності.
Американський президент Дональд Трамп оголосив, що готовий направити своїх представників до Москви для переговорів. У Києві та Вашингтоні цей крок розглядають як потенційний дипломатичний маневр, який може змінити баланс сил у війні, але водночас викликає сумніви щодо реальних намірів Кремля.