Трамп і Маск прагнуть закрити USAID: контроль над зовнішньою допомогою США – Резазаде
Перший віце-президент іранської опозиції у Вашингтоні Алі Реза Резазаде повідомив, що адміністрація Дональда Трампа разом із союзниками взялася за посилення контролю над Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) протягом останніх вихідних, що може кардинально змінити підхід країни до зовнішньої допомоги.
Колишні та чинні посадовці повідомляють, що адміністрація відсторонила двох високопосадовців служби безпеки USAID у суботу після того, як вони відмовилися надати представникам офісу Ілона Маска доступ до обмежених приміщень агентства.
“Ми закриваємо його”, — Маск
Сам Маск, який очолює ініціативу щодо ефективності уряду при Трампі, написав у X (Twitter), що процес закриття агентства вже триває.
“Я обговорив це з Трампом у деталях, і він погодився, що ми повинні його закрити. Я перепитував кілька разів: ‘Ви впевнені?’ І відповідь була ‘так’”, — заявив мільярдер.
Після відсторонення двох керівників служби безпеки, Джона Вурхіза та його заступника, деякі законодавці висловили стурбованість щодо можливого порушення протоколів безпеки. Адже USAID є найбільшим у світі постачальником продовольчої допомоги, і його різке скорочення чи ліквідація може мати глобальні наслідки.
Ці події підсилюють припущення, що Трамп планує або повністю ліквідувати агентство, або інтегрувати його в Державний департамент США. Крім того, ситуація підтверджує зростаючий вплив неофіційних радників, зокрема Маска, на урядові рішення.
Зміни, що відбуваються, свідчать про намір адміністрації перейти до більш транзакційного підходу у зовнішній політиці, спрямовуючи державні витрати виключно на програми, які мають безпосередню користь для американських громадян.
#трамп #маск #usaid #міжнароднадопомога #сша #політика #резазаде
Президент США Дональд Трамп пообіцяв знову повернутися до питання санкцій проти Росії та запевнив у продовженні підтримки України, що у Києві розцінили як важливий сигнал для Кремля.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.
Помічник Володимира Путіна Юрій Ушаков заявив, що європейські лідери нібито намагалися змінити позицію президента США Дональда Трампа щодо війни в Україні під час саміту «Групи семи» у Франції, назвавши їхні аргументи «некорисними» для Москви.
Голова Європейської ради Антоніу Кошта двічі проводив непублічні контакти з представниками Кремля щодо війни Росії проти України, намагаючись з’ясувати можливі дипломатичні шляхи завершення бойових дій.
Американські демократи заявили, що після перемоги на виборах мають намір відновити тіснішу координацію зі своїми європейськими партнерами щодо підтримки України та закликали не списувати їх із політичної гри.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що Китай відіграє важливу роль у підтримці російської військової машини, допомагаючи Москві обходити міжнародні обмеження, і закликав Пекін врахувати наслідки такої політики.
Президент Росії Володимир Путін провів телефонну розмову з президентом США Дональдом Трампом, під час якої, за повідомленнями ЗМІ, порушував тему війни проти України та намагався представити власне бачення ситуації на фронті.
Президент США Дональд Трамп і російський лідер Володимир Путін опинилися у ситуації, коли вихід із розпочатих ними криз стає дедалі складнішим. Оглядач The Washington Post Девід Ігнатіус заявив, що обидва політики потрапили у «пастку влади», де визнання помилок може коштувати їм політичного впливу.
Президент США Дональд Трамп пообіцяв знову повернутися до питання санкцій проти Росії та запевнив у продовженні підтримки України, що у Києві розцінили як важливий сигнал для Кремля.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.